Фактори впливу на ефективність взаємодії оператора/зовнішнього пілота та безпілотного повітряного судна
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.71.11742Ключові слова:
безпілотне повітряне судно, зовнішній пілот, система людина-машина, функція бажаностіАнотація
Мета: На основі ймовірних причини авіаційних подій у цивільний безпілотній авіації та відповідних ризиків, розглянуті різноманітні фактори, що впливають безпечну та ефективну взаємодію зовнішнього пілота та безпілотного повітряного судна. Методи: Задля вирішення проблеми були прийняті певні допущення, які полягають у тому, що розглядається одинична система «людина-машина» – система у складі однієї людини та однієї машини. Застосована крива Е. Харінгтона для перетворення натуральних значень формалізованих значимих факторів у відносні. В якості машини взятий безпілотний авіаційний комплекс у складі безпілотного повітряного судна, наземної станції керування та ліній зв’язку. Крім того проблема розглядається з позицій такого етапу життєвого циклу авіаційної техніки, як етап її експлуатації. Результати: Визначеними та формалізованими вважаються наступні впливові чинники – фактори: режим керування безпілотним повітряним судном, технічний рівень складових частини безпілотної авіаційної системи, організація робочого місця зовнішнього пілота, зовнішнє середовище (метеоумови) та якість прийнятих рішень людини – оператора/ зовнішнього пілота. Обговорення: Питання безпечного та ефективно використання безпілотних повітряних суден для комерційного використання являється дуже проблематичним а тому актуальним для вирішення питанням.
Посилання
Marc Deli (2010) Unmanned Aerial Vehicles. Unmanned Aerial Vehicles and Tarqets. IHS Jan'es. IHS Global Limited. pp. 28– 380.
RPAS. Remotely piloted aircraft systems. The Global perspective. 2012/2013.10th Edition. June 2012, Bluenburgh & CO. Available at: http://uvs-info.com/index.php/ (accessed 23.03.2017)
Unmanned Aviation Systems (UAS) (2011), Circular 328, Doc. ICAO AN 190, 66 p.
Kharchenko V.P., Мatiychyk D.M.. (2016) RISK DEFINITION IN CIVIL UNMANNED AVIATION. Proceedings of the National Aviation University. №4 (69): pp. 14–19.
Ardupilot controllers and software. Available at: http://ardupilot.org/ardupilot/index.html
Chris J. Hudson (2008) Civil Airworthiness for UAV Control Station. The University of York. 119 p.
Yu.P. Adler, Е.V. Markova, Yu.V. Hranovski (1976) Planirovanie eksperementa pri poiske optimalnyh usloviy [Experiment planning when searching optimal conditions]. М: Nauka, pp. 33-68. (In Russian)
Harrington E.C. (1965) The Desirability Function. Industrial Quality Control. V.21, N10, 498 p.
Zharkov Yu. (2004) Optymizatsiya kryteriiv roboty orhaniv vidpovidnosti z vykorystannyam metodu Kharinhtona [Optimization of work criterions of compliance assessment organs using Haringtons method]. Standartyzatsiya, sertyfikatsiya, yakist, N4, pp. 36-38. (In Ukrainian)
Kryvoruchko О. M. (2006) Menedzhment yakosti na pidpryyemstvakh avtomobilnoho transportu: teoriya, metodolohiya i praktyka: monohrafiya [Quality management at road transport enterprises: theory, methodology and practice: monograph]. KHNADU, 404 p. (In Ukrainian)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).