ВІД СЛОВА ДО ФОРМИ: ХУДОЖНЬО-МИСТЕЦЬКИЙ СВІТ ОЛЕГА ЛИШЕГИ

Анотація

У статті розглянуто мистецький доробок, зокрема скульптурну та поетичну творчість О. Лишеги, виявлено взаємозв’язок між літературним та мистецьким світом автора. Мета статті – дослідити взаємопроникнення літератури та скульптури в мистецькому світогляді Олега Лишеги. Проаналізувати його підхід до матеріалу та процесу творення як ключових елементів художньої практики. У роботі розглядається взаємодія слова та форми і надання пластичним образам поетичної експресії. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний, феноменологічний метод, структурно-системний аналіз, міждисциплінарний підхід, що інтегрує філософсько-естетичні та літературознавчі методи. Результати дослідження. У проведеному дослідженні сформульовано низку результатів, що стосуються поетики та філософії творення Олега Лишеги. Уперше систематизовано та обґрунтовано наявність сталої моделі творення в поетиці Лишеги. Доведено, що кінцевий результат (текст / об’єкт) є прямим, логічним наслідком органічної синергії чотирьох попередніх ланок – Стихії, Матеріалу, Процесу, Мистецького артефакту. Доведено, що творчий акт у Лишеги є не репрезентацією, а іманентною співучастю (безпосередньою присутністю) митця в природному процесі. Лишега виступає не як творець, а як медіатор, який дозволяє стихії матеріалізуватися в слові. Творчість Олега Лишеги класифікована як явище матеріальної онтології в українській літературі, що є важливим філософським та художнім джерелом для сучасної екопоетики. Наукова новизна дослідження полягає у введені нових методологічних підходів для аналізу поетики Олега Лишеги: розроблено та застосовано чотирикомпонентну структурну модель аналізу творчого процесу Лишеги, що дає змогу вперше системно проаналізувати та обґрунтувати взаємозв’язок між стихією, матеріалом, процесом і кінцевою формою. Введено в науковий обіг та теоретично обґрунтовано категорію «іманентної співучасті» як ключовий принцип творчого методу митця. Практична значущість. Результати дослідження мають практичний потенціал для академічної сфери та мистецької практики. Розроблена методологічна модель може слугувати основою для подальших міждисциплінарних досліджень екопоетики, матеріальної культури та взаємодії слова й образу у творах інших українських та світових митців.