СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУБУРБАНІЗАЦІЇ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ КОТЕДЖНОЇ ЗАБУДОВИ В ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ ЛЬВОВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.23Ключові слова:
субурбанізація, території котеджної забудови, типологія забудови, приміська зона ЛьвоваАнотація
У статті розглянуто сучасні тенденції розвитку котеджної забудови у приміській зоні Львова як одного з ключових проявів процесів субурбанізації. Дослідження ґрунтується на аналізі історичних етапів формування приміських територій, просторових закономірностей розміщення котеджних містечок і особливостей їхньої функціональної структури. Особливу увагу приділено виявленню типологічних характеристик котеджної забудови, ступеня її інфраструктурної забезпеченості та впливу на соціально-економічний розвиток прилеглих громад. Мета цього дослідження – проаналізувати особливості розвитку котеджної забудови у приміській зоні Львова як одного з основних проявів сучасних процесів субурбанізації. Методологія. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає історико-ретроспективний аналіз розвитку приміських територій, типологічний аналіз котеджної забудови, просторове картографування з використанням геоінформаційних даних, а також порівняльний аналіз функціонально-планувальних характеристик різних типів котеджних містечок. Результати. Встановлено еволюцію приміської забудови від садово-дачних кооперативів радянського періоду до сучасних організованих котеджних містечок. Визначено домінування зблокованої типології забудови та невеликих комплексів до 20 житлових одиниць. Виявлено просторові закономірності розміщення котеджних містечок – тяжіння до основних транспортних магістралей (Солонка, Сокільники, Зубра) та рекреаційних зон (Брюховичі). Окреслено проблему незбалансованості житлової та громадської функцій, соціальної ізоляції більшості комплексів, а також позитивний і негативний вплив котеджної забудови на розвиток територій місцевих громад. Наукова новизна. Вперше системно проаналізовано особливості функціонально-просторового розвитку територій котеджної забудови в межах приміської зони Львова, визначено основні типологічні ознаки такої забудови, функціонально-просторові моделі, а також урбаністичні та соціально-економічні наслідки для приміських територій. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані у розробленні стратегії сталого розвитку приміської зони Львова, зокрема для: – вдосконалення схеми функціонально-просторового планування таких територій з урахуванням процесів будівництва котеджної забудови як важливого елементу у структурі житлових територій у зоні впливу великого міста в умовах ринкової економіки; – формування рекомендацій щодо збалансованого розвитку функцій (житлової, громадської, рекреаційної) на територіях котеджної забудови.
Посилання
Байназаров А.М., Логвинова М.О., Редін В.І., Сегіда К.Ю. Наукові підходи до визначення сутності поняття «приміська зона». Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. № 9. C. 15–22.
ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. [На заміну ДБН Б.2.2-12:2018; чинні від 2019-10-01]. Видання офіційне. Київ : Мінрегіон України, 2019. 177 с.
Запотоцька В., Гнатюк С. Житлова субурбанізація: практики трансформацій на прикладі міста Ірпінь. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021. Вип. 1/2 (78/79). C. 32–39. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.78-79.5.
Коваленко В. У 2024-му в Україні з’явилося 200 нових котеджних містечок: огляд ринку. zagorodna.com. 2025. URL: https://www.zagorodna.com/uk/analitika/u-2024-mu-v-ukrajini-z-yavilosya-200-novih-kotedzhnih-mistechok-oglyad-rinku.html (дата звернення: 13.10.2025).
Котеджне містечко Lagom. Lagom Development. URL: https://lagom-development.com/lagom/ (дата звернення: 13.10.2025).
Крумеліс Ю.В., Мітягін А.О. Проблемні питання виділення земельних ділянок для будівництва котеджних містечок за межами населених пунктів. Містобудування та територіальне планування. 2010. Вип. 36. C. 225–231.
Кузьменко Т.Ю. Принципи функціонально- планувальної організації приміських сільських поселень (на прикладі Північно-Східного регіону України) : дис. … канд. архітектури : 18.00.04. Харків, 2018. 241 с.
Лозинський Р. Передмістя як суспільно-просторовий феномен та постсоціалістичне місто. Часопис соціально-економічної географії. 2022. № 32. C. 24–33. DOI: https://doi.org/10.26565/2076-1333-2022-32-03.
Лозинський Р. Хаос і нерівність у львівському передмісті. Спільне. 2019. URL: https://commons.com.ua/uk/haos-i-nerivnist-u-lvivskomu-peredmisti/ (дата звернення: 13.10.2025).
Михіденко М.О. Проблеми визначення межі приміської зони найкрупніших міст України. Комунальне господарство міст. 2024. Том 4. № 185. C. 75–81. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2024-4- 185-75-81.
Михіденко М.О. Принцип гармонізації у просторовому плануванні сільських територій Київської приміської зони. Комунальне господарство міст. 2025. Том 1. № 189. C. 187–192. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2025-1-189-187-192.
Покладок О.В. Архітектурно-планувальні трансформації дачних будинків в пострадянський період (на прикладі Львова). Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2016. Вип. 45. C. 296–307.
Турчин Б.Р. Концепція міст-садів та їх реалізація у Галичині : дис. … д-ра філософії : 191 «Архітектура та містобудування». Львів, 2024. 338 с.
Balčaitė S., Krupickaite D. Perspectives of gated communities’ socio-spatial integration: the case of post-socialist Lithuania. Belgeo. 2018. Vol. 4(4). P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.4000/belgeo.238.
Bernt M., Volkmann A. Suburbanisation in East Germany. Urban Studies. 2024. Vol. 61(1). P. 1789–1805. DOI: https://doi.org/10.1177/00420980231218612.
Gnatiuk O. Demographic dimension of suburbanization in Ukraine in the light of urban development theories. Acta Universitatis Carolinae. Geographica. 2017. Vol. 52(2). P. 151–163. DOI: https://doi.org/10.14712/23361980.2017.12.
Kocsis J.B., Tomay K. Suburban Sustainability in Budapest Agglomeration – The Case of Törökbálint. Sustainability. 2024. Vol. 16(8). P. 1–23. DOI: https://doi.org/10.3390/su16083449.
Savchuk I.G., Zapototskyi S.P. Cottage settlements in capital region of Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology. 2020. Vol. 29. № 2. P. 415–421. DOI: https://doi.org/10.15421/112037.
Pasanen T.P., Lanki T., Siponen T., Turunen A.W., Tiittanen P., Heikinheimo V., Tiitu M., Viinikka A., Halonen J.I. What Makes a Liveable Neighborhood? Role of Socio-Demographic, Dwelling, and Environmental Factors and Participation in Finnish Urban and Suburban Areas. Journal of Urban Health. 2024. Vol. 101(1). P. 1207–1220. DOI: https://doi.org/10.1007/s11524-024-00927-y.
Pedrycz P., Bromboszcz M., Kaczmarek- Pękalska A., Matysiak K., Zujewicz J. From Suburban Airport to Sustainable Urban District – 25 Years of Oslo Fornebu Redevelopment. Sustainability. 2025. Vol. 17(7). P. 1–19. DOI: https://doi.org/10.3390/su17072881.
Petrov K., Marinov P. Development of suburbanization in Europe. Journal of Bio-based Marketing. 2020. Vol. 3.1. P. 71–81.
Suska P., Šveda M. Let it Sprawl: Post- Socialist Policies Enabling Suburbanization. Architektúra & urbanizmus. 2024. Vol. 57(3–4). P. 306–315. DOI: https://doi.org/10.31577/archandurb.2023.57.3-4.9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










