КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ АРХІТЕКТУРНО- ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ У МАЛОПОВЕРХОВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ЗАБУДОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.17

Ключові слова:

однородинна житлова забудова, архітектурно-планувальне середовище, житловий простір, критерії оцінки, інсоляція, комфорт, функціонально-просторова структура, архітектурна виразність, енергоефективність, малоповерхове будівництво

Анотація

У статті розглянуто комплекс критеріїв оцінки архітектурно-планувального середовища для однородинної житлової забудови. Проаналізовані чинники, що визначають якість житлового простору: орієнтація та інсоляція будівель, гігієнічні умови земельної ділянки, функціонально-технічні параметри, економічна доцільність та архітектурно-художня виразність. Узагальнення нормативної бази, наукових праць та практичних прикладів дозволило систематизувати основні вимоги до проєктування малоповерхових житлових будинків. Визначено проблеми сучасної практики та окреслено перспективні напрями вдосконалення підходів до проєктування в умовах українських міст. Мета. Метою статті є формування системного підходу до оцінки архітектурно-планувального середовища однородинної житлової забудови з урахуванням сучасних вимог комфорту, енергоефективності та естетичної якості простору. Методологія. Методологічну основу становлять аналітичні, порівняльні та систематизаційні методи, спрямовані на узагальнення нормативної бази, аналіз наукових джерел і практичних прикладів проєктування малоповерхових житлових будинків. Використано принципи функціонально-просторового аналізу, середовищного підходу та критеріальної оцінки архітектурних рішень. Результати. Визначено основні чинники, що впливають на якість житлового простору: це орієнтація та інсоляція будівель, гігієнічні параметри земельної ділянки, функціонально-технічні характеристики, економічна ефективність і архітектурно-художня виразність. Розроблено комплекс критеріїв оцінки архітектурно-планувального середовища, який може бути використаний як методичний інструмент у практиці проєктування. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у систематизації та інтеграції різних підходів до оцінки житлового середовища в єдину критеріальну модель, адаптовану до умов малоповерхової забудови українських міст. Запропоновано уточнену структуру критеріїв, що поєднує техніко-економічні, екологічні та естетичні аспекти архітектурного проєктування. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані у проєктних організаціях, під час розроблення нормативної документації, у навчальному процесі архітектурних спеціальностей та для оцінювання якості малоповерхових житлових комплексів. Запропоновані критерії сприяють підвищенню ефективності проєктних рішень і покращенню якості житлового середовища.

Посилання

Аврамова О.Є. Історичні засади виникнення житлового права України. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2012. Вип. 4. С. 24–32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vlduvs_2012_4_5 (дата звернення: 18.09.2025).

Бондаренко Р.І. Комплексний характер пам’яток архітектури та містобудування за матеріалами Зводу пам’яток історії та культури України. Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. пр. 2009. Вип. 15. С. 48–62. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14240 (дата звернення: 18.09.2025).

Гаращак Н.І. Історичне архітектурно- культурне середовище бальнеологічного комплексу Великого Любіня: генеза, сьогодення, перспективи. Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції Таврійського національного університету до 160-ї річниці від дня народження В. І. Вернадського. 2023. Ч. 1. С. 213–217. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-302-9-54

Григоровський П.Є., Горда О.В., Крошка Ю.В. Розробка будівельних інформаційних моделей комплексного процесу вимірювальних робіт при зведенні монолітно-каркасних будівель. Будівельне виробництво. 2020. № 2(70). С. 3–7. DOI: https://doi.org/10.36750/2524-2555.70.3-7

Дьомін М.М. Архітектурно-планувальна організація житлових територій у структурі сучасного міста. Київ : КНУБА, 2017. 212 с.

Дьомін М. Пошук відповідей, чому регіональне планування — основа містобудування. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 82. С. 3–16. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.82.3-16.

Ковальчук І.С. Методи аналізу житлового середовища у сучасних містобудівних дослідженнях. Вісник КНУБА. 2021. № 24. С. 101–108.

Колосок С.А. Критерії оцінки архітектурно-планувального середовища у житловій забудові. Містобудування та територіальне планування. 2021. Вип. 77. С. 92–98.

Копійовська О.Р., Сидорчук І.В. Становлення та розвиток паркової культури в незалежній Україні. Київ : Наукова думка, 2019. С. 45–60.

Косьмій М.М., Жумбей С.Б. Теоретичний аналіз поняття регуляторна політика у плануванні та забудові міста: основні підходи та сучасні тенденції. Сучасне будівництво та архітектура : збірник наукових праць / гол. ред. В. М. Вировой. Одеса : ОДАБА, 2024. Вип. 9. С. 20–32. DOI: https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-9-20-32

Михальченко С., Товбич В. Перспективи сучасної фортифікації. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 60. С. 268–276. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60. 268-276

Михальченко С.В. Кластерний підхід до формування та розвитку спеціальних територій з точки зору наближення до стандартів розвинених країн. Містобудування та просторове планування. 2016. № 59. С. 336–340. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-8152.2016.59.336-340

Смадич І. Основні положення соціопсихологічного феномену в дослідженнях житлової архітектури: огляд наукових теорій. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. Вип. 69. С. 166–183. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.69.166-183

Терзі М. Трансформація житлових уподобань в Україні під впливом війни. Київ : Київська школа економіки, 2025. С. 5–19.

Товбич В. Проектування рекреаційних будівель та середовища для людей літнього віку. Просторовий розвиток. 2024. № 10. С. 174–179. DOI: https://doi.org/10.32347/2786-7269.2024.10.174-179

Трачук Л. В. Екологічні критерії та соціальні чинники формування індивідуальної забудови. Архітектура та дизайн. 2020. № 1. С. 89–97. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0453-2020-1-11

Устінова І.І., Дьомін М.М., Айлікова Г.В. Реінтеграція зони відчуження Чорнобильської АЕС на базі комплексу проектно-планувальних робіт. Український географічний журнал. 2020. № 4(112). DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2020.04.011.

Шинкарик М.І. Моделі сталого розвитку : колективна монографія / за ред. О.М. Мартинюк. Тернопіль, 2022. 400 с. URL: https://surl.li/wpxbzu (дата звернення: 11.10.2025).

Шнайдер В. Трансформація житлової політики в Україні, постраждалій від війни. Фонд Макса ван дер Штоля, 2025. С. 30–42.

Шутенко Л.М. Технологічні основи формування і оптимізації життєвого циклу міського житлового фонду : автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.23.08 ; Київський національний ун-т будівництва і архітектури. Київ, 2002. 43 с.

Gehl J. Citiesfor People. Washington : Island Press, 2010. 288 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Cities_for_People.html?hl=it&id=lBNJoNILqQcC&redir_esc=y (дата звернення: 03.10.2025).

Hall P. Cities of Tomorrow: An Intellectual History of Urban Planning and Design Since 1880. 4th ed. Malden, MA : Wiley-Blackwell, 2014. 640 p. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Cities_of_Tomorrow.html?id=79EsAwAAQBAJ&redir_esc=y

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-20

Як цитувати

Кутрик, Н. В. (2025). КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ АРХІТЕКТУРНО- ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ У МАЛОПОВЕРХОВІЙ ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ЗАБУДОВІ. Теорія та практика дизайну, 2(38), 169–176. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.17

Номер

Розділ

Статті