ІНКЛЮЗИВНА АРХІТЕКТУРА ВІДКРИТИХ МІСЬКИХ ПРОСТОРІВ У КОНТЕКСТІ УРБАНІСТИЧНОЇ РІВНОСТІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування відкритих міських просторів, що відповідають принципам урбаністичної рівності та забезпечують безбар’єрний доступ для всіх груп населення. В умовах глобальної урбанізації та соціальних трансформацій переосмислення архітектурних підходів до організації інклюзивних зелених зон загального користування є особливо важливим для сприяння соціальній інтеграції. Мета статті – виокремити основні чинники й принципи інклюзивної архітектури відкритих міських просторів, розробити підходи до подолання викликів та інклюзивної трансформації міських зелених зон на засадах урбаністичної рівності. Методологія дослідження ґрунтується на системному та міждисциплінарному підходах із застосуванням методів структурно-функціонального аналізу, а також порівняльної типологізації вітчизняних і закордонних практик. Результати. З’ясовано, що створення інклюзивної архітектури відкритих міських просторів потребує урахування соціально-демографічних характеристик населення, просторових і функціональних параметрів середовища, екологічних вимог та нормативно-правових стандартів. Аналіз наукових джерел дав змогу ідентифікувати основні виклики доступності та соціальної ізоляції, а також розробити алгоритм трансформації зелених зон, що охоплює етапи аналізу потреб користувачів, оцінки наявного середовища, виокремлення проблем, розроблення рішень, апробації, реалізації та моніторингу. Наукова новизна. У статті систематизовано принципи інклюзивної архітектури в середовищі урбаністичної рівності та запропоновано алгоритм інклюзивної трансформації міських зелених зон. Новизна полягає у поєднанні теоретико-методологічних підходів із практичними урбаністичними інструментами, що дає змогу комплексно досліджувати питання доступності та соціальної інтеграції. Окрім того, виклики й соціальні чинники, які впливають на інклюзивність, подано системно, що створює наукову основу для подальшого кількісного оцінювання рівня інклюзивності міського середовища. Практична значущість. Запропонований алгоритм інклюзивної трансформації міських зелених зон може бути застосований у стратегічному міському плануванні, муніципальному управлінні та проєктуванні відкритих просторів. Алгоритм є практичним орієнтиром для архітекторів і урбаністів у створенні доступних та безбар’єрних громадських зон. Запропоновані підходи сприятимуть гармонізації просторового розвитку, підвищенню якості міського життя та інтеграції різних соціальних груп у спільний простір, що є особливо важливим під час післявоєнного відновлення й модернізації українських міст.