СИМВОЛИ ЯК ЖИТТЄСТВЕРДНА ОСНОВА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.36Ключові слова:
архітектура, архітектурна діяльність, ритуал, обряд, театралізаціяАнотація
Актуальність дослідження зумовлена нинішніми умовами російської ворожої агресії, що свідомо нищить історичну пам’ять та національну ідентичність українців. Мета. Характеристика символу як основи візуалізації відреставрованої архітектурної пам’ятки культури України – Брами Заборовського, уцілілого пам’ятника Григорія Сковороди на території пошкодженого Національного літературно-меморіального музею на Харківщині (2022 рік). Методологія ґрунтується на низці методів, зокрема: порівняльному, аналізу джерел і синтезу отриманих результатів. Результати. Подолавши акт нищення, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині засвідчує еволюцію айдентики у відповідь на виклик: з локального меморіального простору перетворився на символ світового значення – символ незнищенності українського духу. Оскільки домінантними рисами пам’яток української культури залишаються символи, то використали тези аналітичної психології Карла Густава Юнґа, що не втратили своєї життєдайної сили. Його дефініція символу стала підґрунтям для нашого розуміння окресленого терміна як знака, що має філософську наповненість. Актуалізовано символіку філософа Григорія Сковороди як одну з невід’ємних художніх ознак творів доби бароко. Запропоновано долучати відеоряд про пам’ятку українського бароко – Браму Заборовського в огорожі Софійського собору – у тривимірному просторі, що, здогадно, спричинить інсайт у глядачів. Варто додати напис: «Хочете пізнати архітектуру бароко? Огляньте Браму Заборовського!», оскільки він демонструє значення довготривалої, впізнаваної айдентики, яка стає синонімом національної культури. Наукова новизна. У статті вдосконалено трактування візуальної ідентифікації пам’яток культури України як комплексного дизайн-виміру їхнього образу, що забезпечує впізнаваність, коли фізичні об’єкти понівечено. Практична значущість полягає в утвердженні ролі дизайну як інструменту збереження культурної спадщини в умовах війни, коли фізичні об’єкти можуть бути знищені або понівечені. Запропонований підхід до візуальної ідентифікації архітектурних пам’яток – зокрема Брами Заборовського – у тривимірному просторі сприяє їхній упізнаваності, популяризації та переосмисленню в контексті сучасних викликів.
Посилання
Божко Т. Інфографіка як інформаційна система: проблема кодування інформації. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2022. Вип. 46. С. 198–208. DOI: 10.31866/2410-1176.46.2022.258795.
Брама Заборовського, або західні ворота Софії Київської. URL: https://the-city.kiev.ua/ua/article/brama-zaborovskogo-168 (дата звернення: 16.05.2025).
Будник А., Фундичко А., Поліщук К. Візуалізація музичної культури у студентських проєктах «Слухай українське!» та “Vinyl-art”. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2022. Вип. 46. С. 209–220. DOI: 10.31866/2410-1176.46.2022.258798.
Ґеник-Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм. Київ : Гелікон, 2000. 367 с.
Грищенко В. Особливості дизайну в мистецтві плаката. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. № 6. С. 138–140.
Жолоб Є. Кіноекзистенція античної міфології в культурно-освітньому дискурсі ІІІ тисячоліття: як складова візуалізованого культурного простору. Вчені записки Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». Харків : Видавництво НУА, 2019. Т. 25. С. 376–380.
Коцюбинська М. Мої обрії : у 2 т. Київ : Дух і літера, 2004. Т. 1. 336 с.
Кушнір В. Айдентика українських музеїв у візуальному просторі сучасного музейництва. Народознавчі зошити. 2024. № 3. С. 605–616. DOI: 10.15407/nz2024.03.605.
Найдьонов О. Культура мережевого суспільства за основними сферами та формами візуалізації. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політичні студії». 2019. Вип. 22. С. 63–70.
Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині. URL: https://ui.org.ua/postcard/muzej-grygoriya-skovorody/ (дата звернення: 16.05.2025).
Пушонкова О. Палімсест як метафора пам’яті культури: своєрідність візуалізації. Гілея: науковий вісник : збірник наукових праць. Серія «Філософські науки». 2018. Вип. 134. С. 285–291.
Сиваш І. Мотиви етнодизайну в сучасній візуальній культурі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 2. С. 131–138. DOI: 10.32461/2226-3209.2.2024.308373.
Соломатова В. Особливості цифрової візуалізації культури в сучасних мобільних додатках. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 4. С. 74–79.
Чміль Г., Корабльова Н. Візуалізація реального в сучасному культурному просторі : монографія. Київ : Інститут культорології НАМ України, 2013. 255 с.
Шаповал Ю. Візуалізація історії – це нагальна потреба ХХ ст. : інтерв’ю. День. 2012. № 130.
Шевчук В. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима: розмисли. Київ : Унів. вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2008. 528 с.
Яровий А. Соціокультурні аспекти технологій візуалізації та їх унікальний характер. Регіональна бізнес-економіка та управління. 2016. № 4. С. 127–135.
Юнґ К.Г. Aion: Нариси щодо символіки самості. Львів : Астролябія, 2019. 432 с.
Юнґ К.Г. Людина та її символи. Київ, 2022. 436 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










