СИМВОЛИ ЯК ЖИТТЄСТВЕРДНА ОСНОВА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена нинішніми умовами російської ворожої агресії, що свідомо нищить історичну пам’ять та національну ідентичність українців. Мета. Характеристика символу як основи візуалізації відреставрованої архітектурної пам’ятки культури України – Брами Заборовського, уцілілого пам’ятника Григорія Сковороди на території пошкодженого Національного літературно-меморіального музею на Харківщині (2022 рік). Методологія ґрунтується на низці методів, зокрема: порівняльному, аналізу джерел і синтезу отриманих результатів. Результати. Подолавши акт нищення, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині засвідчує еволюцію айдентики у відповідь на виклик: з локального меморіального простору перетворився на символ світового значення – символ незнищенності українського духу. Оскільки домінантними рисами пам’яток української культури залишаються символи, то використали тези аналітичної психології Карла Густава Юнґа, що не втратили своєї життєдайної сили. Його дефініція символу стала підґрунтям для нашого розуміння окресленого терміна як знака, що має філософську наповненість. Актуалізовано символіку філософа Григорія Сковороди як одну з невід’ємних художніх ознак творів доби бароко. Запропоновано долучати відеоряд про пам’ятку українського бароко – Браму Заборовського в огорожі Софійського собору – у тривимірному просторі, що, здогадно, спричинить інсайт у глядачів. Варто додати напис: «Хочете пізнати архітектуру бароко? Огляньте Браму Заборовського!», оскільки він демонструє значення довготривалої, впізнаваної айдентики, яка стає синонімом національної культури. Наукова новизна. У статті вдосконалено трактування візуальної ідентифікації пам’яток культури України як комплексного дизайн-виміру їхнього образу, що забезпечує впізнаваність, коли фізичні об’єкти понівечено. Практична значущість полягає в утвердженні ролі дизайну як інструменту збереження культурної спадщини в умовах війни, коли фізичні об’єкти можуть бути знищені або понівечені. Запропонований підхід до візуальної ідентифікації архітектурних пам’яток – зокрема Брами Заборовського – у тривимірному просторі сприяє їхній упізнаваності, популяризації та переосмисленню в контексті сучасних викликів.