ПРИНЦИПИ МЕТРОЕТНІЧНОСТІ У СУЧАСНОМУ ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.25Ключові слова:
графічний дизайн, проєктування, принципи, метроетнічність, візуальні системи, візуальна комунікація, стилі, етнодизайн, полікультурність, культурний діалог, інтерпретація, ідентичність, глокалізаціяАнотація
У публікації досліджено метроетнічність у графічному дизайні. Автори виокремили п’ять ключових принципів метроетнічності: символічну гетерогенність, пластичну міграцію архетипів, глокалізацію стилістики, мета-ідентичність та етичну репрезентацію «іншого». Мета статті – теоретичне обґрунтування та виокремлення принципів метроетнічності, що досягається завдяки аналізу філософського підґрунтя метроетнічності, вивченню візуальних стратегій сучасного графічного дизайну, формулюванню концептуальних принципів метроетнічності, систематизації отриманих результатів у цілісну аналітичну рамку. Методологія. Дослідження здійснено з позицій міждисциплінарного підходу, що інтегрує методи культурологічного аналізу, візуальної герменевтики і порівняльного дизайн-аналізу. Застосовано: контекстуальний аналіз для виявлення ідей метроетнічності у соціокультурному та теоретичному полі постглобалізму; типологізацію для виокремлення й узагальнення принципів метроетнічності. Результати. Проаналізовано сутність і зміст метроетнічності у графічному дизайні. Запропоновано п’ять принципів метроетнічності, які формують аналітичну рамку для аналізу візуальних комунікацій у постглобальному контексті. Показано, що метроетнічність відображає зміну парадигм візуального мислення від уніфікації до культурного діалогу. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у теоретичному обґрунтуванні метроетнічності як цілісної аналітичної концепції для дослідження сучасного графічного дизайну в умовах постглобалізму. Уперше систематизовано принципи метроетнічності, що дають змогу інтерпретувати графічний дизайн як інструмент культурного діалогу та інклюзивної візуальної репрезентації. Практична значущість. Практична новизна статті полягає у формулюванні п’яти принципів метроетнічності, які можуть бути застосовані як методологічна основа у процесі проєктування візуальних комунікацій у полікультурному середовищі. Запропоновані концептуальні принципи метроетнічності окреслюють поле діяльності для графічних дизайнерів, що уможливлює проєктування гнучких, адаптивних і водночас автентичних візуальних систем.
Посилання
Борисов В.В. Вплив традицій на формування культури сучасного графічного дизайнера. Традиції та новітні технології у розвитку сучасного мистецтва. Черкаси : Третяков О.М., 2021. С. 23–25.
Борисова С.В. Етнодизайн як явище сучасної культури. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2011. Вип. LІV. С. 27–32. URL: https://ddpu.edu.ua/images/naukvid/gnvp/gnvp_54.pdf
Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі : монографія / М.В. Колосніченко та ін. Київ : КНУТД, 2022. 226 с.
Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури : монографія. Харків : Колорит, 2005. 244 с.
Колєснікова А., Подлєвський С., Осадча А. Етнодизайн у контексті цифрових технологій: роль комп’ютерної графіки у створені візуальної ідентичності. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. № 83(2). С. 50–57. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/83-2-7.
Косів В.М. Національні моделі і глобалізація графічного дизайну другої половини XX ст. : дис. … канд. мист-ва : 05.01.03. Харків, 2003. 397 с.
Рижова І.С. Філософія дизайну. Теоретико-методологічні засади : монографія. Запоріжжя : ЗНТУ, 2006. 544 с.
Сиваш І. Етнодизайн як складник формування наукових уявлень про український національний стиль: початок ХХ століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 319–323.
Сиваш І.О. Мистецтво етнодизайну в художній культурі України ХХ – початку ХХІ ст. : дис. … канд. мист-ва : 26.00.01. Київ, 2019. 210 с.
Творча майстерня «Аґрафка»: «Ми намагаємося мандрувати від техніки до техніки, бути вільними і виходити за рамки». Видавництво Старого Лева. URL: https://starylev.com.ua/news/tvorchamaysternya-agrafka-my-namagayemosya-mandruvatyvid-tehniky-do-tehniky
Удріс-Бородавко Н. Етнодизайн в Україні: точка біфуркації відбулася. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2020. № 3(2). С. 28–36. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.2.2020.220075.
Цзя Яочен. Творчий потенціал фахівців з графічного дизайну: реалії та перспективи : монографія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 230 с.
Цідило І.І. Етнодизайн у формуванні інформаційно-графічної культури майбутнього фахівця з графічного дизайну. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2013. № 4. С. 44–350.
Fleischer M. Ogólna teoria komunikacji. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2007. 324 с.
Gobo G. Glocalization: a critical introduction. European Journal of Cultural and Political Sociology. 2016. № 3(2–3). Р. 381–385. DOI: https://doi.org/10.1080/23254823.2016.1209886
Guyot S., Seethal C. Identity of place, places of identities: Change of place names in postapartheid South Africa. South African Geographical Journal. 2007. № 89(1). P. 55–63. DOI: https://doi.org/10.1080/03736245.2007.9713873
Kartografie obcości, inności, w(y) kluczenia – zakończenie i merytoryczne podsumowanie projektu. Kartografie obcości. 2020. URL: https://kartografieobcosci.uw.edu.pl/index.php/2020/11/27/
Maher J. Metroethnicities and Metrolanguages. The Handbook of Language and Globalization. Oxford: Wiley-Blackwell, 2010. P. 575‒591. DOI: https://doi.org/10.1002/9781444324068.ch26.
Mamvura Z. Where art thou?: Ethnocracy, toponymic silence, and toponymic subjugation in the Harare commemorative landscapes during the Mugabe era (1980–2017). Urban Forum. 2021. № 32(1). P. 17‒31. DOI: https://doi.org/10.1007/s12132-020-09408-2
Od Strony Ulicy: Poradnik Dobrych Praktyk Szyldowych dla Śródmieścia Gdyni. Gdynia: Drukarnia WL, 2018.
Robertson R. Glocalization: A Critical Introduction. Routledge, 2016.
Szydłowska A. Od solidarycy do TypoPolo. Typografia a tożsamości zbiorowe w Polsce po roku 1989. Wrocław: Ossolineum, 2018.
Szydłowska A., Misiak M. Paneuropa, Kometa, Hel. Szkice z historii projektowania liter w Polsce. Kraków: Karakter, 2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










