ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИКО-ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ОБ’ЄКТАМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.20Ключові слова:
архітектура, інтерактивність, будівлі, місто, середовище, об’єкти, дизайн, естетика, інформативність, проблеми, архітектурне проєктування, формування, взаємодіяАнотація
У статті досліджуються проблеми естетико-інформаційного наповнення міського середовища об’єктами інтерактивної архітектури. Мета. Метою є проведення комплексного аналізу викликів, з якими стикаються архітектори під час формування об’єктів інтерактивної архітектури та дизайну в міському середовищі, та розроблення ефективних рішень для їх подолання. Методологія. Для вирішення поставленої проблеми були використані знання методологічного та загальнотеоретичного характеру. У дослідженні застосовано системний підхід, що передбачає вивчення архітектурних інтерактивних об’єктів як складників системи, у якій кожен елемент взаємодіє з іншими і має вплив на систему загалом. Це дозволяє визначити закономірності створення інтерактивних об’єктів (особливості формотворення, пропорції, вибір матеріалів, текстури, кольорового рішення, використання технологій цифрового дизайну), виявити їхній вплив на середовище та населення міст. Результати. Встановлено, що інтерактивна архітектура будівель формує інформаційний та естетичний складники міського середовища, що створює його імідж, забезпечує вдосконалення та сталий розвиток у майбутньому. Проаналізовані інтерактивні об’єкти архітектури демонструють можливість ефективного поєднання сучасних технологій і прийомів формотворення на основі моделювання цифрових структур. Виявлено проблеми, закономірності та перспективи розвитку складних об’ємно-просторових інтерактивних об’єктів. Наукова новизна. Для вирішення естетико-інформаційних проблем визначено закономірності створення та органічної взаємодії сучасних інтерактивних об’єктів з архітектурно-просторовими властивостями сформованого міського середовища та його населенням. Практична значущість. Результати можуть бути використані у формуванні інтерактивних об’єктів архітектури та дизайну в міському середовищі з урахуванням чинників впливу. Визначено потенціал для покращення міського середовища шляхом посилення естетико-інформаційних характеристик будівель та їх взаємодії з оточенням.
Посилання
Велігоцька Ю. Сучасні методи оптимізації прийняття архітектурних рішень будівель. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 47. С. 435–444.
Вотінов М., Смірнова О. Інноваційні прийоми формування інтерактивних будівель і споруд у міському середовищі : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2019. 112 с.
Габрель М., Косьмій М. Емоційна складова у формуванні образу міста. Науковий вісник будівництва. 2019. № 98 (4). С. 73–86. DOI: 10.29295/2311-7257-2019-98-4-73-86.
Гончаренко Т. Сучасні інформаційні технології длямоделювання міського середовища та розробки цифрових двійників міськихоб’єктів. Управління розвитком складних систем. 2022. № 51. С. 87–93.
Дубініна Н. Модель застосування мультимедійних технологій у підготовці майбутніх інженерів-будівельників. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2012. № № 11–12. С. 3–10.
Живцова Л. Штучний інтелект: сутність та перспективи розвитку. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 3. С. 66–71.
Карпова С. Вплив архітектурного середовища на психологічний стан людини. Інновації та перспективи світової науки : VІІІ Міжнародна науково-практична конференція, м. Ванкувер, 29–31 березня 2022 р. Ванкувер, 2022. С. 94.
Кононова О. Ефективність стратегій розвитку будівельної галузі : монографія. Херсон : Олді-плюс, 2020. 432 с.
Крижановська Н., Смірнова О. Генезис формування інноваційних будівель та споруд у міському середовищі : монографія. Харків : ХНУМГ ім. ОМ. Бекетова, 2016. 189 с.
Куцевич В. Архітектурна типологія громадських будинків і споруд. Сучасні тенденції розвитку. Сучасні проблеми архітектури і містобудування :. науково-технічний збірник. 2014. № 35. С. 376–384.
Парнета М. Методи аналізу та оцінки медійності архітектурних об’єктів та просторів. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2022. № 62. С. 76–89. DOI: 10.32347/2077-3455.2022.62.76-89.
Похилько С., Єременко А., Геніна Д. Підвищення ефективності підприємницьких проектів в інтернет-середовищі завдяки використанню диджитальних інновацій. Вісник Сумського державного університету. 2022. № 1. С. 31−40. DOI: 10.21272/1817-9215.2022.1-3.
Рябов О. Емоційне сприйняття архітектурного середовища. Архітектура будівель і споруд. Творчі концепції архітектурної діяльності. 2016. № 3. С. 62–67.
Семенова В., Линник І. Практика інноваційних розробок у сфері територіально-просторового розвитку міст і регіонів : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2016. 300 с.
Трофимчук С., Костенко О. Медіасинтез в інформаційному полі сучасного міста. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури. 2013. Вип. 1. С. 153–162.
Успенський М., Нестеренко В. Обумовленість поняття «складність» у термінології сучасного архітектурного формоутворення. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 1 (013). С. 102–110.
Філософія архітектурної творчості / С. Буравченко та ін. Херсон : Олді-плюс, 2021. 228 с.
Gemunden G. Architecture as media of communication: A media-linguistic perspective. Designing interactive systems conference. 2018. P. 1205–1217.
Mustafa B. The Impact of Artificial Intelligence on the Graphic Design Industry. Res Militaris. 2023. № 3. Р. 243–255.
Parneta M., Habrel M., Kovalchuk V. Justification of the Media-Linguistic Approach to the Formation of Architecture and Development of Urban Spaces. Journal of Sustainable Architecture and Civil Engineering. 2023. № 33 (2). Р. 72–82. DOI: 10.5755/j01.sace.33.2.33798.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










