ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИКО-ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ОБ’ЄКТАМИ ІНТЕРАКТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.20Keywords:
architecture, interactivity, buildings, city, environment, objects, design, aesthetics, informativeness, problems, architectural design, formation, interactionAbstract
The article explores the problems of aesthetic and informational filling of the urban environment with objects of interactive architecture. Purpose. The goal is a comprehensive analysis of the challenges architects face when shaping interactive architecture and design objects in the urban environment and the development of effective solutions to overcome them. Methodology. To solve the problem, methodological and general theoretical knowledge was used. The study used a systemic approach, which involves studying architectural interactive objects as components of a system in which each element interacts with others and has an impact on the system as a whole. This allows us to determine the patterns of creating interactive objects (features of form formation, proportions, choice of materials, texture, color scheme, use of digital design technologies), to identify their impact on the environment and the population of cities. Results. It has been established that the interactive architecture of buildings forms the information and aesthetic component of the urban environment, which creates its image, ensures improvement and sustainable development in the future. The analyzed interactive architectural objects demonstrate the possibility of an effective combination of modern technologies and methods of forming forms based on the modeling of digital structures. Problems, patterns and prospects for the development of complex three-dimensional interactive objects are identified. Scientific novelty. To solve aesthetic and informational problems, the regularities of creation and organic interaction of modern interactive objects with the architectural and spatial properties of the formed urban environment and its population have been determined. Practical relevance. The results can be used in the formation of interactive objects of architecture and design in the urban environment, considering the influencing factors. The potential for improving the urban environment by enhancing the aesthetic and informational characteristics of buildings and their interaction with the environment has been identified.
References
Велігоцька Ю. Сучасні методи оптимізації прийняття архітектурних рішень будівель. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 47. С. 435–444.
Вотінов М., Смірнова О. Інноваційні прийоми формування інтерактивних будівель і споруд у міському середовищі : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2019. 112 с.
Габрель М., Косьмій М. Емоційна складова у формуванні образу міста. Науковий вісник будівництва. 2019. № 98 (4). С. 73–86. DOI: 10.29295/2311-7257-2019-98-4-73-86.
Гончаренко Т. Сучасні інформаційні технології длямоделювання міського середовища та розробки цифрових двійників міськихоб’єктів. Управління розвитком складних систем. 2022. № 51. С. 87–93.
Дубініна Н. Модель застосування мультимедійних технологій у підготовці майбутніх інженерів-будівельників. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2012. № № 11–12. С. 3–10.
Живцова Л. Штучний інтелект: сутність та перспективи розвитку. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 3. С. 66–71.
Карпова С. Вплив архітектурного середовища на психологічний стан людини. Інновації та перспективи світової науки : VІІІ Міжнародна науково-практична конференція, м. Ванкувер, 29–31 березня 2022 р. Ванкувер, 2022. С. 94.
Кононова О. Ефективність стратегій розвитку будівельної галузі : монографія. Херсон : Олді-плюс, 2020. 432 с.
Крижановська Н., Смірнова О. Генезис формування інноваційних будівель та споруд у міському середовищі : монографія. Харків : ХНУМГ ім. ОМ. Бекетова, 2016. 189 с.
Куцевич В. Архітектурна типологія громадських будинків і споруд. Сучасні тенденції розвитку. Сучасні проблеми архітектури і містобудування :. науково-технічний збірник. 2014. № 35. С. 376–384.
Парнета М. Методи аналізу та оцінки медійності архітектурних об’єктів та просторів. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2022. № 62. С. 76–89. DOI: 10.32347/2077-3455.2022.62.76-89.
Похилько С., Єременко А., Геніна Д. Підвищення ефективності підприємницьких проектів в інтернет-середовищі завдяки використанню диджитальних інновацій. Вісник Сумського державного університету. 2022. № 1. С. 31−40. DOI: 10.21272/1817-9215.2022.1-3.
Рябов О. Емоційне сприйняття архітектурного середовища. Архітектура будівель і споруд. Творчі концепції архітектурної діяльності. 2016. № 3. С. 62–67.
Семенова В., Линник І. Практика інноваційних розробок у сфері територіально-просторового розвитку міст і регіонів : монографія. Харків : ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2016. 300 с.
Трофимчук С., Костенко О. Медіасинтез в інформаційному полі сучасного міста. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури. 2013. Вип. 1. С. 153–162.
Успенський М., Нестеренко В. Обумовленість поняття «складність» у термінології сучасного архітектурного формоутворення. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 1 (013). С. 102–110.
Філософія архітектурної творчості / С. Буравченко та ін. Херсон : Олді-плюс, 2021. 228 с.
Gemunden G. Architecture as media of communication: A media-linguistic perspective. Designing interactive systems conference. 2018. P. 1205–1217.
Mustafa B. The Impact of Artificial Intelligence on the Graphic Design Industry. Res Militaris. 2023. № 3. Р. 243–255.
Parneta M., Habrel M., Kovalchuk V. Justification of the Media-Linguistic Approach to the Formation of Architecture and Development of Urban Spaces. Journal of Sustainable Architecture and Civil Engineering. 2023. № 33 (2). Р. 72–82. DOI: 10.5755/j01.sace.33.2.33798.
