ТИПОЛОГІЯ ЗАБУДОВИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ: МОРФОЛОГІЧНИЙ, ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ І ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.17Ключові слова:
Бучанський район, типологія забудови, морфологічний аналіз, функціональна структура, хронологічна стратифікація, повоєнна відбудова, паспортизація, сталий розвиток, стратегічне планування, архітектурнеАнотація
Мета. Метою дослідження є виявлення типологічної структури забудови Бучанського району як основи для стратегічного просторового планування, зонування, відновлення та ревіталізації. Методологія ґрунтується на поєднанні морфологічного, функціонального та хронологічного аналізу з використанням порівняльно-типологічного підходу, просторового зіставлення, картографічного зонування і елементів паспортизації. У результаті визначено шість морфотипів забудови, що відображають просторову диференціацію району – від традиційної сільської до хаотичної післявоєнної. Запропоновано функціональну типологію (аграрно-житлова, рекреаційно-житлова, індустріально-міська, транзитно-сервісна, приміська) та хронологічну стратифікацію забудови. Наукова новизна. Уперше запропоновано цілісну типологічну модель забудови Бучанського району, яка інтегрує морфологічні, функціональні та хронологічні параметри в єдину аналітичну систему; сформовано типологічну матрицю, що охоплює шість морфотипів забудови, п’ять функціональних типів територій і шість часових шарів трансформації, що дозволяє комплексно характеризувати архітектурно-планувальну структуру району; обґрунтовано використання типологічного аналізу як міждисциплінарного інструменту, що поєднує містобудівну, соціокультурну, історико-географічну та безпекову складові частини у процесі формування політик локального сталого розвитку. Теоретичною цінністю дослідження є розроблення типологічної матриці для виявлення сценаріїв трансформації, інтеграція історико-морфологічного аналізу з викликами безпеки, сталого розвитку та регіональної ідентичності. Практична значущість. Практичні результати передбачають застосування методики під час розроблення детальних планів територій, стратегій ревіталізації та політик повоєнного відновлення. Запропонований типологічний підхід дає змогу забезпечити баланс між модернізацією, історичною тяглістю та безпекою середовища, створює основу для паспортизації та планування сталих громад.
Посилання
Вечерський В. Спадщина містобудування України: теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць. Київ : НДІТІАМ, 2003. С. 63.
Вигдорович О. Сучасні тенденції розвитку соціально-планувальної структури системи обслуговування в архітектурно-містобудівних комплексах. Науковий вісник будівництва. 2019. № 4 (98). С. 27–33.
Вигдорович О. Види житлової забудови індустріального періоду: історія та сучасний стан (на прикладі міста Харкова). Науковий вісник будівництва. 2021. № 103 (1). С. 25–32. URL: https://svc.kname.edu.ua/index.php/svc/article/view/25 (дата звернення: 19.04.2025).
Водзинський Є. Охорона ландшафтів як складова збереження культурної спадщини. Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 5. Київ : Фенікс, 2010. С. 301–317.
Гаєвська О. Серійна житлова забудова другої половини ХХ ст.: потенціал для модернізації та ревіталізації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2020. № 5. С. 24–31.
Звіряка А., Касяненко І. Методичні рекомендації щодо визначення ландшафтних об’єктів культурної спадщини (культурних ландшафтів). URL: http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=17&itemID=335.
Коваленко Д. Морфологія та ідентичність малих міст Центральної України. Містобудування та територіальне планування. 2022. Вип. 83. С. 89–97.
Лях В., Дмитренко А. Основи типологічного аналізу в архітектурі та містобудуванні : навчальний посібник / за заг. ред. В. Ляха. Полтава : ПолтНТУ, 2016. 197 с. URL: https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/5228 (дата звернення: 19.04.2025).
Попова С. Архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в Україні періоду 1939–1955 рр. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2021. № 2 (2). С. 76–82.
Прибєга Л., Жежеріна І., Гученко А. Історична житлова забудова середмістя Києва: пам’яткоохоронний аспект. Українська академія мистецтва. 2023. № 34 (4). С. 6–15. URL: https://journals.naoma.kyiv.ua/index.php/uam/article/view/6 (дата звернення: 19.04.2025).
Провотар Н. Якісне відновлення: комплексний підхід у повоєнній відбудові українських міст. Укрінформ. 2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3870824-akisne-vidnovlennakompleksnij-pidhid-u-povoennij-vidbudovi-ukrainskihmist.html (дата звернення: 19.04.2025).
Типологія будівель та споруд: практикум / уклад. : О. Чемакіна, Л. Бармашина, І. Лисюк. Київ : НАУ, 2016. 64 с.
Шебек Н. Архітектурне середовище: досвід типологічних досліджень. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2012. Вип. 30. С. 62–73.
Шебек Н. Вихідні положення побудови типології архітектурного середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2012. Вип. 31. С. 108–118.
Шебек Н. Типологічні особливості корисного архітектурного середовища. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури. 2013. Вип. 1. С. 176–182.
Шебек Н. Типологія архітектурного середовища як основа його гармонізації. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2013. Вип. 32. С. 150–160.
Яценко В., Короткова Т. Принципи використання наявних ресурсних, культурних, історичних та ландшафтних потенціалів малих міст України у формуванні стратегії перспективного розвитку. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2022. Вип. 63. С. 195–206.
Bouryak A., Antonenko N., Lavrentiev I. Leonid Tyulpa – the Architect of the Period of Mass Industrial Development. Journal of Interdisciplinary Studies in Architecture and Urbanism. Zaragoza : ZARCH, 2017. Issue 8. P. 154–169.
Buriak O., Vihdorovich O., Gayevyi Y., Golovchenko A. Innovative Approaches in the Period of Mass Industrial Development (on the Example of Residential Areas of Kharkiv). Innovative Technology in Architecture and Design (ITAD 2020). IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2020. Vol. 907. P. 012013. DOI: 10.1088/1757-899X/907/1/012013.
Повоєнна відбудова: дослідження досвіду. KPMG Ukraine. 2022. URL: https://kpmg.com/ua/uk/home/insights/2022/12/post-war-reconstructionof-economy-case-studies.html (дата звернення: 19.04.2025).
The total amount of damage caused to Bucha city in the Kyiv region due to the war is estimated at $ 191,3 mln. Kyiv School of Economics. 2022. URL: https://kse.ua/about-the-school/news/the-totalamount-of-damage-caused-to-bucha-city-in-the-kyivregion-due-to-the-war-is-estimated-at-191-3-mln/ (дата звернення: 20.04.2025).
Ravaged by Russian troops, Bucha rises from the ashes. NPR. 2023. URL: https://www.npr.org/2023/07/21/1187045751/russia-ukraine-warbucha-rebuild (дата звернення: 20.04.2025).
War-blighted city of Irpin has restored 1 000 buildings damaged by Russians. Rubryka. 2023. URL: https://rubryka.com/en/2023/08/15/rishennyadlya-vidbudovy-v-irpeni-na-kyyivshhyni-vidnovyly-vzhemajzhe-tysyachu-poshkodzhenyh-rosiyanamy-ob-yektiv/(дата звернення: 20.04.2025).
Hostomel: how many buildings were destroyed. The Page. 2022. URL: https://en.thepage.ua/news/hostomel-how-many-buildings-were-destroyed (дата звернення: 20.04.2025).
During occupation, Russians killed over 1 700 people in Bucha district, including 43 children. Ukrinform. 2025. URL: https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3976895-during-occupation-russians-killedover-1700-people-in-bucha-district-including-43-children.html (дата звернення: 20.04.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
