ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ НА СОЦІАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ КОРИСТУВАЧІВ

Анотація

Мета. Теоретичне обґрунтування взаємозв’язку між архітектурною формою та соціальною поведінкою користувачів з акцентом на виявленні механізмів, через які просторові та формальні характеристики архітектурного середовища впливають на соціальну взаємодію, формування поведінкових сценаріїв, рівень соціальної активності, почуття безпеки та колективної ідентичності в урбанізованому просторі. Методологія. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теоретико-архітектурний аналіз із методами просторової соціології, нейроархітектури та урбаністики. Застосовано принципи структурно-функціонального аналізу, просторового синтаксису та компаративного вивчення реалізованих проєктів для виявлення взаємозв’язку між архітектурною формою і соціальною поведінкою користувачів. Результати. У статті встановлено, що архітектурна форма є активним чинником соціального впливу, здатним формувати моделі поведінки користувачів, структурувати комунікацію та впливати на колективну ідентичність. Виокремлено чотири критерії впливу архітектурної форми: просторово-поведінковий, естетико-перцептивний, соціокультурний і функціонально-комунікативний, кожен з яких визначає специфіку взаємодії людини із середовищем. Проаналізовано роль маршрутної логіки, зонування, естетичних параметрів та символічного навантаження у формуванні соціальних практик. Наведено приклади архітектурних рішень, які сприяють підвищенню рівня соціальної взаємодії, інклюзії та громадської згуртованості. Наукова новизна. Уперше здійснено системну типологізацію впливів архітектурної форми на соціальну поведінку користувачів у контексті міждисциплінарного аналізу, що поєднує архітектурну теорію з просторовою соціологією та нейроархітектурою. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані в архітектурному проєктуванні публічних просторів для створення соціально чутливого та інклюзивного середовища.