МИСТЕЦЬКА СПРЯМОВАНІСТЬ ТА НАУКОВА СУТНІСТЬ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ В КОНТЕКСТІ ДИЗАЙН-ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.35.29Ключові слова:
дизайн-освіта, графічний дизайн, мистецька спрямованість, наукова сутність, візуальна комунікація, структурно-логічна модель, образне мислення, системне мислення, інноваційний характерАнотація
У публікації досліджено важливість підготовки фахівців напряму графічний дизайн, який визначає і формує ефективну візуальну комунікацію в сучасному соціокультурному середовищі. Автором проведено аналіз моделі формування професійної культури майбутнього фахівця засобами структурно-логічної організації навчального процесу, визначено принципи його мистецької спрямованості та наукової сутності. Мета статті – окреслити особливості процесу проєктування в графічному дизайні як невід’ємного поєднання двох складників – його образотворчого спрямування за формою та науково-дослідницького за змістом. Висвітлюється специфіка графічного дизайну, яка певною мірою може бути визначена через особливості професійного мислення дизайнера лише у своїй сукупності – образність, системність, інноваційність. Методологія. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати наукові дослідження теми та літературних джерел; схарактеризувати графічний дизайн і вимоги до його соціокультурного призначення; висвітлити методичні основи організації викладання навчальних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців графічного дизайну. Результати. У статті аналізуються сучасний стан дизайн-освіти та практика підготовки фахівців-дизайнерів у ЗВО, яка виявляє низку суперечностей; розкриваються особливості формування й розвитку професійного мислення кваліфікованого дизайнера-графіка, що визначається структурно-логічною моделлю дизайн-освіти. Наукова новизна. Здійснено комплексний аналіз моделі формування професійної культури графічних дизайнерів; окреслено принципи образотворчого та дослідницького складників графічного дизайну; запропоновано структурно-логічну модель навчального процесу спеціалізації «Графічний дизайн» як цілісну структуру за формою і логічно упорядковану за змістом. Практична значущість. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у виявленні моделі формування професійної культури підготовки майбутніх фахівців, яка зумовлена її комплексним поєднанням у взаємозв’язку професійної дизайн-освіти, особистісного розвитку й спеціалізованих проєктних, образотворчих та мистецько-естетичних компетентностей.
Посилання
Борисова С. Б. Пошук джерел натхнення при проєктуванні об’єктів арт-дизайну. Дизайн післяепохи постмодерну: ідеї, теорія, практика : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 15–16 квітня 2021 р. Київ : КНУКІМ, 2021. С. 190–199.
Даниленко В. Дизайнерська освіта України у Європейському контексті. Вісник ЛНАМ. Спецвипуск. Львів, 1999. С. 173–177.
Даниленко В. Дизайн: термінологічний аспет. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. 2005. Вип. 12. С. 221–227.
Дизайн як проєктна культура. URL: http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10556/ (дата звернення 16.02.2025).
Мілліган Е., Бейлі С., Міфи про брендинг. Київ : Вид-во Фабула, 2019.
Миленкова Р. В. Мистецтво і дизайн як інтелектуальні стратегії сучасної творчої комунікації. Функції дизайну у сучасному світі: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Суми, 29–30 березня 2017 р. Суми: Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка, 2017. С. 43–44.
Кривушенко Ю. Становлення основних архетипів української культури в мистецтві під час російсько-української війни. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ. 2022. С. 275–279. https://doi.org/10.36074/logos-09. (дата звернення 08.12.2022)
Куленко М. Основи графічного дизайну. Київ : Кондор, 2008. 210 с.
Лесняк В. І. Графічний дизайн (основи професії). Київ, 2009. 200 с.
Навіщо проводити дослідження. URL: https://www.arthuss.com.ua/books-blog/190708(дата звернення: 15.09.2024).
Оборська С. В. Дизайн і проєктно-художня творчість : категорії дослідження. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vknukim_myst/2011_ 24/19.pdf (дата звернення 18.02.2025).
Перерва П., Г., Проблеми управління інноваційним розвитком. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2019. № 4. С. 230–235.
Прищенко С. Теорія та методологія дизайну. Київ : Альтерпрес, 2010. 208 с. (Серія «Бібліотека дизайнера»).
Саленбахер Ю. Як знаходити можливості, розвиватися і виділятися. 2018.
Скляренко Н. В Особливості досліджень у дизайні: міждисциплінарний контекст. URL: h t t p : / / w w w . n b u v. g o v. u a / o l d _ j r n / s o c _ g u m /VKhDADM/2010_5/10 nasdic.pdf. (дата звернення 15.10.2023).
Рудницька О. П. Мистецтво у контексті розвитку духовної культури особистості. Художня освіта і проблеми виховання. Київ : ІЗМН, 1997. С. 3–9.
Хмельовський О. Вступ у дизайн. Луцьк : б.в., 2002. 206 с.
Удріс-Бородавко Н. С. Графічний дизайн з українським обличчям. «ArtHuss». 2023. C. 5.
Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Київ : Центр навчальної літератури, 2004. 300 с.
Яковенко М. Л. Дизайн як сучасна форма вираження естетичного початку в культурі. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/FilosNauk/2009_1/19 8.pdf. (дата звернення 10.11.2016).
