ДИЗАЙН МАРШРУТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ МІСЬКОГО КАТАЛІЗАТОРА: СТРАТЕГІЇ ТА ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.23Ключові слова:
стежка спадщини, міський каталізатор, дизайн середовища, дизайн вуличного ландшафту, культурна спадщина, міський дизайн, матеріали, кольори, міське середовище, об’єкти дизайну, вуличний простір, просторове сприйняття, громадський простір, туризм.Анотація
Мета. У статті розглядаються такі проблеми, як нечітка організація простору та недостатня інтеграція з навколишніми функціями при проєктуванні стежок міської спадщини. Основна мета – дослідити впровадження широко застосовуваної теорії міського каталізатора в практику планування та дизайну стежок культурної спадщини, що забезпечить нові перспективи та методи теоретичних досліджень в цій області. Методологія. Завдяки комплексному огляду літератури це дослідження аналізує тенденції розвитку стежок спадщини та принципи теорії міського каталізатора. В статті використано тематичні дослідження для визначення характеристик дизайну середовища та критичних факторів, що впливають на ефективність маршрутів спадщини через призму теорії каталізатора. Результати. Отримані дані свідчать про те, що проблеми, з якими стикаються маршрути міської спадщини, можна ефективно пом’якшити шляхом прийняття стратегії просторової організації, яка переходить від точкових елементів до більш широких територій. Дослідження окреслює три ключові етапи проєктування: активація просторових вузлів, забезпечення безперервності просторових інтерфейсів і розширення міського контексту, підкріплене ретельним аналізом випадків. Наукова новизна. Це дослідження вирізняється застосуванням теорії міських каталізаторів для вирішення конкретних проблем дизайну в межах стежок спадщини, ефективно узагальнюючи та формулюючи відповідні методи для практиків у цій галузі. Практична значущість. Висновки, отримані в результаті цього дослідження, забезпечують теоретичну основу та чіткі вказівки для планування та проєктування майбутніх маршрутів міської спадщини, гарантуючи їх кращу інтеграцію з міським контекстом та покращення культурного досвіду для відвідувачів.
Посилання
Attoe W., Logan D. American urban architecture: catalysts in the design of cities. Berkeley: University of California Press, 1989. 190 p.
Beck D., Brooks S. Social enterprise and the development of cultural heritage assets as catalysts for urban placemaking. New Metropolitan Perspectives. ISHT 2018. Smart Innovation, Systems and Technologies. 2019. Vol. 101, P. 309–315. Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-92102-0_33.
Boyd S. W. Editorial: heritage trails and tourism. Journal of Heritage Tourism. 2017. Vol. 12. Iss. 5. P. 417–422. DOI: 10.1080/1743873X.2016.1265972.
Bruggeman S. C. Boston’s freedom trail and urban renewal: An introduction to public history debates. Historical Journal of Massachusetts. 2023. Vol. 51. Iss. 1. P. 2–15. URL: https://www.westfield.ma.edu/historicaljournal/ wp-content/uploads/2023/03/Editors-Choice- Lost-on-Freedom-Trail.pdf (Last accessed: 09.04.2024).
Chark R. Midnight in Paris: On heritage and nostalgia. Annals of Tourism Research. Vol. 90. 103266. DOI: 10.1016/j.annals.2021.103266.
Grodach C. Beyond Bilbao: rethinking flagship cultural development and planning in three California cities. Journal of Planning Education and Research. 2010. Vol. 29. Iss. 3. P. 353–366. DOI: 10.1177/0739456X09354452.
Grodach C. Museums as urban catalysts: the role of urban design in flagship cultural development. Journal of Urban Design. 2008. Vol. 13. Iss. 2. P. 195–212. DOI: 10.1080/13574800801965742.
Lynch K. The image of the city. Cambridge, Mass: The MIT Press, 1960. 194 р.
Paquette J. The policy windows and patterns of cultural itineraries: the case of heritage trails in Hong Kong. Cultural Roads and Itineraries (pp. 155–175). Springer Singapore. DOI: 10.1007/978-981-16-3533-5_8.
Sonkoly G. Urban heritage in Europe: Economic and social revival. London: Routledge, 2023. 240 p.
Spencer-Wood S. M. Creating a more inclusive Boston freedom trail and black heritage trail: An intersectional approach to empowering social justice and equality. Int J Histor Archaeol. 2021. Vol. 25. P. 207–271. DOI: 10.1007/s10761-020-00544-w.
Walker R. A. A theory of suburbanization: Capitalism and the construction of urban space in the United States. In urbanization and urban planning in capitalist society (pp. 383–429). London: Routledge, 2018. 654 p.
Wilson A. L. Here I walk: A thousand miles on foot to Rome with Martin Luther. Brazos Press, 2016. 240 p.
夏雯. 城市遗产足迹视角下的老城区人文游径 构建方法. 规划师. 2024. Vol. 40. Iss. 5. P. 91–96. DOI: 10.3969/j.issn.1006-0022.2024.05.012.
宋晓青. 现代主义之后的新都市主 义设计时代. 现代装饰 (理论). 2016. Iss. 9. P. 120–120. URL: https://lib.cqvip.com/Qikan/Article/De tail?id=88689083504849544857494848 (Last accessed: 07.21.2024).
杨祥祥.香港步行道边界功能设计研究 [博士学位 论文,武汉理工大学]. 2020. P. 277. DOI: 10.27381/d.cnki. gwlgu.2020.001939.
潘长学, 杨祥祥, 邵健伟. 基于空间节点的香港步 行道边界功能需求分析. 设计艺术研究. 2020. Vol. 10. Iss. 1. P. 12–19. DOI: 10.3963/j.issn.2095-0705.2020.01.004.
邱书杰. 作为城市公共空间的城市街道空间规划 策略. 建筑学报. 2007. Vol. 3. P. 9–14. DOI: 10.3969/j. issn.0529-1399.2007.03.005.
陈劼. 城市触媒理论的文献综述. 城市建筑.2019. Vol. 16, Iss. 07. P. 41–43. DOI: 10.19892/j.cnki. csjz.2019.07.009.
陈蔚镇, 刘荃. 作为城市触媒的景观. 建 筑学报. 2016. Vol. 12. P. 88–93. DOI: 10.3969/j. issn.0529-1399.2016.12.013.
