РЕКОНСТРУКЦІЯ ДРЕЗДЕНУ: СПРОБИ І ПОМИЛКИ

Анотація

У статті проаналізовано етапи і напрямки реконструкції німецького міста Дрезден після його руйнування наприкінці Другої світової війни. Такі дослідження на сьогоднішній час є актуальними, адже дозволяють зробити певні висновки стосовно ефективності напрямків, за якими відбудовували міста Європи в минулому столітті, що особливо важливо для України, на території якої після завершення Російсько-Української війни необхідно буде відновлювати велику кількість населених пунктів. За даними літератури, у тому числі за розповідями вчених, що досліджували дану тему, та очевидців, а також матеріалами ЗМІ в статті коротко охарактеризовано особливості довоєнного Дрездена, описано передумови та масштаби його руйнувань, а також розглянуто два етапи відбудови – повоєнний, який розпочався відновленням житлових будинків і будівництвом «з чистого листа» у стилі «сталінського ампіру», і реконструкцію 90-х – 2000-х років, під час якої місту повернули його барокову архітектуру і відновили найвідоміші пам’ятки – собор Фрауенкірхе (Frauenkirche), королівську резиденцію Резиденцшлосс (Residenzschloss), музей-галерею Цвінгера (Zwinger), державний театр Дрездена (Staatsschauspiel) та Академію мистецтв. Водночас, на думку деяких дослідників Дрездена, місто, хоча й стало дуже привабливим для туристів, однак досі не живе повноцінним життям, оскільки в ньому не вистачає комфорту для мешканців і міської інфраструктури. Також у статті підкреслено роль місцевих мешканців у відновленні міста, яка полягала як у безпосередньому розбиранні руїн, в збереженні вцілілих частин старих будівель і механізмів, так і загалом у поверненні Дрездену його первозданного вигляду. Мета статті: оцінити та проаналізувати етапи і напрямки відбудови Дрездена після Другої світової війни. Методологія: було проведено аналіз літератури та здійснено порівняння двох етапів відновлення Дрездена, а також узагальнено роль у реконструкції місцевих мешканців. Наукова новизна: вперше проведено оцінку шляхів реконструкції Дрездена та ролі у ній місцевих мешканців.