«КАТЕГОРИЧНИЙ ІМПЕРАТИВ» І. КАНТА ЯК УНІВЕРСАЛЬНА ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ПАРАДИГМА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.29.14054Ключові слова:
мораль, моральна особистість, моральність, категоричний імператив, універсальний імператив, класична філософсько-правова парадигма І. Канта, чисте правоАнотація
Вступ. У даному дослідженні здійснюється концептуалізація феномена «категоричного імператива» на основі кореляції універсальних імперативів та сучасних морально-етичних установок. Мета і завдання. Ключовим завданням дослідження є визначення місця і ролі класичної філософсько-правової парадигми І. Канта в умовах розвитку сучасних міжнародних правових інститутів. Методологія дослідження. Автор в процесі дослідження використовує історико-філософський, соціокультурний та філософсько-правовий підходи, і хоча дана проблема вже розглядалася з точки зору соціальної філософії, її необхідно було проаналізувати і в контексті сучасного філософсько-правового дискурсу. Також застосовуються онтологічний і герменевтичний методи, що дозволили проаналізувати фундаментальні постулати про мораль, про буття моральної особистості в філософських текстах І. Канта. Культурно-історичний і компаративний принципи сприяли зіставленню і виявленню протилежних рис минулої та сучасної морально-етичних систем. Результати дослідження. Людство в процесі історії вже створило численну кількість ефективних правових систем і практик, а також універсальних учень про мораль. Відмічається, що всі ці системи істотно змінили суспільство і людину, вплинули на розвиток цивілізації в цілому, визначили характер сучасних міжнародних відносин. Також філософи-класики і, зокрема І. Кант, розглядали можливість створення найкращої моделі справедливого суспільства, ядром якого є мораль і моральність. Обговорення. Ідеї І. Канта, його учнів та послідовників набувають нового сенсу на початку ХХ століття й знаходять відображення в роботах А. Шопенгауера, А. Камю. Зокрема Х. Хофмайстер підкреслив, що присвоєння війні «високого значення» таїть в собі небезпеку її сприйняття як засобу. Він попереджає про ризики цілковитої втрати моральності. Висновки. Зроблено висновки про те, що сьогоднішнє «суспільство благ і розваг» на залишило місця для моральної людини, яка б поважала традиції, сім’ю, батьківщину. Лише моральна особистість здатна мислити «чисте право» як метафізичну домінанту. Чисте право як універсальна модель відображує суть «Вищого блага», що визначає всезагальний порядок речей у природі та суспільстві. І цей регулюючий принцип екстраполюється в сферу практичного права (державного права, міжнародного права).Посилання
Давыдов Ю. Н. Этика любви и метафизика своеволия: проблемы нравственной философии / Ю. Н. Давыдов. – М. : Молодая гвардия, 1982. – 287 с.
Кант И. Сочинения : в 6 т. / под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. – М. : Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч. 1. – 544 с.
Кант И. Сочинения : в 6 т. / под общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. – М. : Мысль, 1963. – Т. 4. – Ч. 2. – 478 с.
Лукин Е. Е. Международное право [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://be5.biz/pravo/m024/01.html. – Загл. с экрана.
Суслова Л. А. Философия И. Канта (методологический анализ) / Л. А. Суслова. – М. : Высш. шк., 1988. – 224 с.
Hofmeister H. Der Wille Zum Krieg Oder Die Ohnmacht Der Politik: Ein Philosophisch-Politischer Traktat (Kleine Reihe V & R) Paperback / H. Hofmeister. – Gottingen, 2001. – 160 p
