УНІВЕРСАЛЬНА ПРАВОВА СВІТ-ПАНОРАМА ЯК ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО

Анотація

Образ майбутнього розглядається у широкому й вузькому значеннях: як сукупність універсальних подій і як низка подій індивідуального життя. Образ майбутнього – складна конструкція, що репрезентує багатовимірність подальшого буття. Раціонально-логічне конструювання цього образу розширює «кут зору» на світ-панораму, тоді як інтуїція, як прояв несвідомого, спирається на вічні життєві константи, підтримуючи її стійкість на духовному рівні. Мета та завдання. Мета дослідження полягає в концептуалізації поняття «універсальна правова світ-панорама» в контексті конструювання образу майбутнього. Завданням дослідження є розгляд світ-панорами як трансцендентальної сфери права на підставі філософсько-правового, трансцендентального та метафізичного підходів. Методи дослідження. У дослідженні застосовуються філософсько-правовий підхід, загальна теорія права, концепція метаправа, трансцендентальний і метафізичний методи, а також філософське тлумачення правового ідеалу як похідного від трансцендентального права. Результати дослідження. «Універсальне право» визначено як загальний конструктивний і конструюючий початок, що формує схожі підходи до законотворчості, властиве різним, іноді кардинально несхожим, світовим правовим практикам та правовим дискурсам. Піднімаючись над наявними правовими системами, універсальне право апелює також до свого духовного образу – трансцендентального права, за умови побудови складнішого, якіснішого рівня взаємодії соціальних інститутів. Квінтесенцією універсального права є діада «Особистість – Мораль». Цілісна світ-панорама неможлива, якщо в ній не знаходять відображення: унікальна специфіка існування певної спільноти людей, особливості історичного, релігійного, соціально-економічного, політичного розвитку. Обговорення. Показано, що концепція майбутнього тісно пов’язана з науково-технічним прогресом і революцією, що змінює як світ-панораму, так і її правову основу. Стрімке прискорення змін у межах одного покоління трансформує саме бачення майбутнього. Завдяки новим науковим практикам – моделюванню й прогнозуванню – майбутнє постає не лише як перспектива, а як реальність. Висновки. Доведено, що модель майбутньої правової світ-панорами, як і будь-яка розумова модель, не є відображенням певного об’єкта у всій його складності та різноманітті, а представлена як спрощене уявлення про цей об’єкт, спроба його інтелектуального освоєння. Як така, модель усуває емоційне забарвлення. Однак світ-панорама є бажаним та очікуваним майбутнім, тому, навпаки, породжує емоції, пов’язані з оновленими почуттями добра, справедливості, свободи