ВИКОРИСТАННЯ ЕФІРООЛІЙНИХ, АРОМАТИЧНИХ І ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН У ДИЗАЙНІ ЗЕЛЕНИХ ПРОСТОРІВ

Анотація

У статті розглянуто використання ефіроолійних, ароматичних і лікарських рослин у дизайні зелених просторів. Дослідження спрямоване на виявлення їх естетичного потенціалу, фітонцидних властивостей і можливостей гармонійної інтеграції в міське та приватне озеленення. Мета – обґрунтувати доцільність використання ефіроолійних, ароматичних і лікарських рослин у сучасному дизайні зелених просторів як елементів, що поєднують декоративність, екологічність і оздоровчий вплив. Методологія. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що містить аналіз наукових джерел з фітодизайну, ботаніки та ландшафтної архітектури, порівняльно-описовий метод для вивчення морфологічних і декоративних характеристик рослин, а також метод систематизації для визначення принципів добору видів за їх функціональним призначенням. У роботі враховано еколого-естетичні критерії, сезонну динаміку цвітіння та ароматичну композиційну сумісність культур. Результати. Установлено, що ефіроолійні, ароматичні та лікарські рослини, крім декоративного значення, підвищують санітарно-гігієнічну якість повітря, формують сприятливе мікросередовище й позитивно впливають на психоемоційний стан людини. Доцільне використання таких видів, як лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia), шавлія лікарська (Salvia officinalis), чебрець звичайний (Thymus vulgaris), меліса лікарська (Melissa officinalis), розмарин лікарський (Rosmarinus officinalis), календула лікарська (Calendula officinalis), м’ята перцева (Mentha piperita) тощо, дає змогу створювати функціонально-декоративні сади, ароматичні алеї та терапевтичні зони відпочинку. Наукова новизна. Уперше узагальнено підходи до використання рослин із високим умістом ефірних олій у дизайні зелених просторів з позицій їх фітонцидної активності, колористики, текстури й аромату. Визначено принципи створення ароматичних композицій, де біоенергетичні властивості рослин поєднуються з художньо-просторовими рішеннями. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані при проєктуванні паркових і садових територій, створенні фітотерапевтичних та релаксаційних зон, озелененні санаторно-курортних об’єктів та приватних садів. Запропоновані рекомендації сприяють формуванню екологічно стійких, естетично виразних і корисних для здоров’я зелених просторів.