ІНТЕГРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ В ПРОЦЕС ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ САДОВО-ПАРКОВИХ ТЕРИТОРІЙ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.30Ключові слова:
ландшафтна архітектура, озеленення міських територій, зелена інфраструктура, садово-паркове планування, урбаністичний простір, просторове моделювання, естетична гармонія, біорізноманіття, рекреаційне середовище, зелені насадження, просторове плануванняАнотація
Мета. Метою дослідження є обґрунтування та практична реалізація інтеграції принципів ландшафтної архітектури в процес озеленення та планування садово-паркових територій міського середовища з урахуванням екологічних, естетичних і соціально-рекреаційних вимог. Основна увага приділяється формуванню стійких просторових структур, здатних підвищувати якість міського середовища та рівень комфортності його мешканців. Методологія. Використано методи просторового аналізу, натурного обстеження, морфологічного аналізу рослинних угруповань, а також візуально-графічне моделювання в середовищі Figma для створення ескізних пропозицій. Теоретичну базу становлять наукові праці українських та зарубіжних авторів, присвячені розвитку зеленої інфраструктури, принципам сталого міського озеленення й еколого-архітектурному плануванню. Результати. У результаті дослідження розроблено концепцію просторової організації озелененої території на прикладі Полтавського державного аграрного університету. Запропоновано та реалізовано проєкти багатоярусних насаджень із використанням декоративних кущових і трав’янистих культур, які забезпечують гармонійність композиції та стійкість екосистеми. Під час реконструкції території першочергово враховано принципи екологічної доцільності, ландшафтної гармонії та функціональної взаємодії різних елементів простору. Реалізація проєктів дала змогу сформувати простір, який одночасно виконує рекреаційну, санітарно-гігієнічну та естетичну функції. Завдяки використанню видів рослин стійких до кліматичних умов підвищили адаптивність насаджень і зменшити потребу в догляді спроєктованих ділянок. Оцінка ефективності впроваджених рішень засвідчила суттєве покращення якості середовища. Так, розроблена концепція підтвердила ефективність інтеграції екологічних і дизайнерських підходів у просторове планування зелених зон, що може стати прикладом для подальшого розвитку таких об’єктів. Наукова новизна. Обґрунтовано послідовність використання принципів ландшафтної архітектури в процес озеленення міських територій із поєднанням візуально-композиційного та екологічного аналізу. Практична значущість. У результаті досліджень запропоновані методичні принципи ефективного поєднання архітектурно-дизайнерських рішень з акцентом збереження природних екосистем, що є важливою умовою формування сталих урбаністичних систем.
Посилання
Бондаренко О.І. Особливості формування системи зелених насаджень сучасного великого міста на прикладі м. Дніпро. Український журнал будівництва та архітектури. 2025. № 4 (028). С. 33–45. DOI: https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.270425.33.1175.
Будякова О.Ю. Смартміста в контексті зеленого та цифрового переходу. Наукові перспективи. 2025. № 1 (55). С. 643–660. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-1(55)-643-660.
Зібцева О.В. Озеленення забудованих територій малих міст у контексті дотримання державних будівельних норм. Scientific Bulletin of UNFU. 2018. Т. 28, № 10. С. 28–31. DOI: https://doi.org/10.15421/40281005.
Радомська М.М. Підтримка екосистемних послуг міських зелених зон збільшенням біорізноманіття. Scientific Bulletin of UNFU. 2022. Vol. 32, No. 5. Р. 50–56. DOI: https://doi.org/10.36930/40320507
Рубан Л. Адаптивна модель «блакитно- зеленої» інфраструктури міста. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2018. № 52. С. 230–237. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/items/bc796d54-624d-46e9-98be-8520f4b8a56b
Рубан Л., Древаль І. Наукові підходи щодо організації «блакитно-зеленої» інфраструктури міста в умовах зміни клімату. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 84. С. 309–321. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.84.309-321.
Руденко Ю., Приварникова І. Стандарти озеленення урбанізованих територій, впроваджені в країнах ЄС та в Україні. У кн.: Зелені рішення як пріоритет корпоративної соціальної відповідальності: матеріали круглого столу (м. Дніпро, 16 трав. 2023 р.) / уклад.: І. Ю. Приварникова, О. А. Зінченко. Дніпро : ДНУ, 2023. С. 153–157. DOI: https://doi.org/10.15421/conf.2023.01
Черчик Л. Облік об’єктів зеленої інфраструктури урбоекосистем: методологічні та прикладні аспекти. Економічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2024. № 37. С. 38–47. URL: https://echas.vnu.edu.ua/index.php/echas/en/article/view/883/723 (дата звернення: 03.11.2025)
Havrylenko O.P., Shyshchenko P.H., Tsyhanok Y.Yu. The green infrastructure within the framework of a compact city concept (by example of Kyiv). Journal of Geology, Geography and Geoecology. 2021. Vol. 30, No. 2. P. 275–288. DOI: https://doi.org/10.15421/112124.
Kadić A., Maljković B., Rogulj K., Pamuković J. K. Green infrastructure’s role in climate change adaptation. Sustainability. 2025. Vol. 17, No. 9. P. 4178. DOI: https://doi.org/10.3390/su17094178.
Kumareswaran K., Jayasinghe G.Y. Urban green infrastructure for climate resilience. Cham: Springer, 2024. 400 p. DOI: 10.1007/978-3-031-37081-6.
Miroshnyk N.V. Green infrastructure, urbanization and ecosystem services – relationships in a megalopolis. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2023. Vol. 33, No. 1. P. 135–140. DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v33.1581.
Moskalchuk N., Orfanova M. Greening of territories in the system of planning and improvement of the city of Ivano-Frankivsk. Ecological Safety and Balanced Use of Resources. 2024. Vol. 15, No. 1. P. 75–86. DOI: https://doi.org/10.69628/esbur/1.2024.75.
Myalkovsky R., Plahtiy D., Bezvikonnyi P., Horodyska O., Nebaba K. Urban parks as an important component of environmental infrastructure: biodiversity conservation and recreational opportunities. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. 2023. Vol. 14, No. 4. P. 57–72. DOI: https://doi.org/10.31548/forest/4.2023.57.
McPhearson T., Kabisch N., Frantzeskaki N. Nature-based solutions for resilient cities. Stockholm: Stockholm University, 2024. 408 p. DOI: https://doi.org/10.4337/9781800376762.
Nazarian N., Pitman A. J., Lipson M. J. et al. Strengthening national capability in urban climate science: an Australian perspective. arXiv pre-print. 2025. URL: https://arxiv.org/abs/2509.03968 (дата звернення: 30.10.2025). DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2509.03968.
Norton B., Bosomworth K., Coutts A., Williams N., Livesley S., Trundle A., Harris R., McEvoy D. Planning for a cooler future: green infrastructure to reduce urban heat. Victoria: Clearwater, 2013. 29 p. DOI: https://doi.org/10.13140/2.1.2430.1764.
Ramyar R. Adapting cities for climate change through urban green infrastructure. Land Use Policy. 2021. Vol. 105. Art. 105116. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103316.
Salata K., Yiannakou A. Green infrastructure and climate change adaptation. Journal of Land Use Mobility and Environment. 2016. No. 1. P. 7–24. DOI: https://doi.org/10.6092/1970-9870/3723.
Shcherba V., Pylypovych O. Role of green- blue infrastructure in the formation of an eco-oriented city. Environmental Problems. 2024. Vol. 9, No. 4. P. 241–248. DOI: https://doi.org/10.23939/ep2024.04.241.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
