МІСТО ЯК ЕКСПОЗИЦІЯ: КІНЕМАТОГРАФІЧНІ, ТЕАТРАЛЬНІ ТА МУЗЕЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ

Автор(и)

  • Олена Анатоліївна Трошкіна Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури https://orcid.org/0000-0002-0597-9700

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.26

Ключові слова:

міський простір, експозиція, кінокадр, мізансцена, сценографія, архітектурний експонат, драматургія простору, маршрут сприйняття, семантика середовища, просторовий сценарій, експозиційний підхід

Анотація

У статті досліджується концепція музейних експозицій, застосована до міського середовища, де архітектурні об’єкти та простори функціонують як частини візуальної експозиції. Мета статті полягає у виявленні можливостей застосування кінематографічних, театральних і музейно-експозиційних підходів до формування сценаріїв сприйняття міського простору. Архітектурне середовище розглядається як експозиція, що функціонує за принципами сцени, кінокадру та виставкового простору. Методологічну основу становить міждисциплінарний аналіз, що поєднує принципи кінематографу (послідовність кадрів, рух погляду), театру (мізансцена, сценографія) та музеєзнавства (експозиційний простір, сценарій, акценти). Застосовано порівняльний, типологічний і семантичний підходи до міського середовища. Результати. Обґрунтовано доцільність осмислення міста як експозиції з власним маршрутом, драматургією і композиційними вузлами. Архітектурні об’єкти інтерпретуються як «експонати», а просторові переходи – як послідовність кадрів або сцен. Виявлено аналогії між музейними прийомами (центрування, ізоляція, освітлення, розрядка простору) та містобудівними засобами (домінанти, перспективні осі, площі, курдонери, світлові акценти). Підтверджено роль сценарію й послідовності сприйняття у формуванні просторової драматургії. Наукова новизна. Уперше запропоновано концепцію міста як експозиційної системи зі сценарною логікою, побудованою на принципах кіно, театру й музею. Обґрунтовано доцільність аналізу міського простору як наративної структури, де смисли формуються через організацію маршруту, акценти та взаємодію з людиною. Практична значущість. Результати можуть бути використані в містобудуванні, урбан-дизайні та під час реконструкції міських територій. Підхід забезпечує читабельність простору, емоційне залучення та формування ідентичності середовища. Сценарність і експозиційність підсилюють роль міста як комунікативної та культурної системи.

Посилання

Бегаль Т.О. Ґенеза експозиційного середовища музею: від витоків до сучасності : монографія. Київ : Видавничий центр КНУКіМ, 2022. 200 с.

Вайдахер Ф. Загальна музеологія. Львів : Літопис, 2005. 632 с.

Велика Л.П. Музейне експозиційне мистецтво. Харків : ХДАК, 2000. 160 с.

Дивак В. Архітектурно-планувальна організація розширення художніх музеїв : монографія. Київ : Вид-во Ліра-К, 2022. 248 с.

Куцевич В. Сучасні напрямки формування багатофункціональності музеїв. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2022. № 63. С. 290–299.

Методичні рекомендації до проектування експозицій для студентів 4 курсу денного і заочного відділень спеціалізації «Інтер’єр і обладнання» напряму підготовки «Дизайн» / упоряд. С.Є. Черніченко, С.В. Катріченко, Т.Л. Марченко. Харків : ХДАДМ, 2010. 23 с.

Ноговіцина Т., Карнова А. Принципи архітектурно-планувальної організації сучасних музеїв. Регіональні проблеми архітектури та містобудування. 2019. № 13. С. 81–86.

Руденко С.Б. Музей як засіб розв’язання соціально-комунікаційних проблем. Культура і сучасність : альманах. Київ : Ідея-принт, 2018. № 2. С. 22–27.

Смирний Д. Дизайн музейної експозиції: композиційний та ергономічний аспекти : дис. … канд. техн. наук : 15.01.03. Київ, 2018. 309 с.

Сошніков А.О. Моделювання експози- ційного образу. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. 2017. № 47. С. 3–8.

Тітінюк Ю.О. Методика художнього формування сучасної музейної експозиції. Сімнадцяті сумцовські читання «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» : матеріали наук. конф., м. Харків, 18 квітня 2011 р. Харків, 2011. С. 19–29. URL: https://museum.kh.ua/academic/publications.html?n=48 (дата звернення: 01.10.2025).

Трошкіна О.А. Принципи театрального мізансценування в архітектурному середовищі міста. Теорія та практика дизайну : збірник наукових праць. Архітектура та будівництво. 2023. Вип. 27. С. 118–126. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.27.15.

Трошкіна О.А. Проєкції жанрів кінематографу на архітектурне середовище. Проблеми розвитку міського середовища. 2020. Вип. 2 (25). С. 226–241.

Трошкіна О.А. Семіотичний аналіз архітектурного середовища на основі методу побудови кіносценарію. Українська академія мистецтва. 2023. Вип. 34. С. 53–61. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-7.

Яковець І.О. Музейна експозиція: основні поняття та методи побудови. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. Вип. 1. С. 147–150.

Gnatiuk L., Troshkina O. Theatricalization in the formation of sacred space : AIP Conference. Proceeding, 7 December 2023; 2490 (1): 030003. DOI: https://doi.org/10.1063/5.0137521.

Oliynyk O., Troshkina О. Analysis of architectural urban spaces based on space syntax and scenario methods. Spatium. 2023. No. 50. P. 24–32. DOI: https://doi.org/10.2298/spat230407010o (дата звернення: 14.10.2025).

Paul von Naredi-Rainer. Museum Buildings. Basel : Design Manual. 2004. 250 p.

Tschumi B. Architecture and Disjunction. Cambridge : MIT Press, 1996. 160 p.

Tuan Y.-F. Space and Place: The Perspective of Experience : E. Arnold, 1977. 226 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-20

Як цитувати

Трошкіна, О. А. (2025). МІСТО ЯК ЕКСПОЗИЦІЯ: КІНЕМАТОГРАФІЧНІ, ТЕАТРАЛЬНІ ТА МУЗЕЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ. Теорія та практика дизайну, 2(38), 251–257. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.26

Номер

Розділ

Статті