ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНІ: НОВІ МЕТОДИ ПРОЄКТУВАННЯ Й ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІЇ

Анотація

У статті розглядається вплив сучасних інструментів штучного інтелекту (далі – ШІ) на архітектурне та дизайнерське проєктування, а також трансформація творчих і освітніх методів у процесі їх інтеграції в професійне середовище. Особливу увагу приділено взаємодії проєктувальника з генеративними, параметричними та мовно орієнтованими алгоритмами. Мета. Проаналізувати, як інструменти штучного інтелекту змінюють методи проєктування й освітні практики та з’ясувати їх вплив на ухвалення рішень і формування просторового мислення. У центрі дослідження – результати навчального експерименту із застосуванням Finch 3D. Методологія дослідження базується на аналізі наукових публікацій, порівнянні можливостей поширених AI-платформ і проведенні та оцінці навчального експерименту. Використано методики практичного тестування, порівняльного аналізу та педагогічного спостереження. Результати свідчать, що генеративні моделі відіграють ключову роль на стадії пошуку концепції, оскільки дають змогу швидко перевіряти власні ідеї, різні варіанти образів і композиційних рішень. Параметричні системи, зокрема Finch 3D, забезпечують автоматизовану побудову планувальних структур, що пришвидшує роботу з варіативністю та дає змогу студентам краще зрозуміти логіку просторових рішень. Освітній експеримент підтвердив, що порівняння власних рішень з алгоритмічними сприяє розвитку критичного мислення та підвищує якість ухвалення дизайнерських рішень. Додатково описано тенденцію переходу до мовних інтерфейсів («вайбкодингу»), де взаємодія з програмою відбувається через формулювання намірів й описів. Наукова новизна. полягає в уточненні ролі ШІ у формуванні нової моделі проєктної взаємодії, де архітектор працює не з одним рішенням, а з багатьма варіантами, створеними алгоритмом. Запропоновано застосування поняття «вайб-кодинг» для опису перспективної форми комунікації між проєктувальником і системою, що базується не на технічних командах, а на смислових формулюваннях і просторових намірах. Практична значущість. Результати можуть бути використані для оновлення освітніх програм, формування рекомендацій щодо інтеграції ШІ в професійну діяльність і розроблення ефективних методик роботи із ШI- алгоритмами.