ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗРУЙНОВАНИХ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ

Анотація

Метою дослідження є виявлення та узагальнення особливостей відбудови житлового середовища в районах, зруйнованих військовими діями, з урахуванням сучасних вимог щодо безпеки, функціональності, інклюзивності та екологічної стійкості, а також аналіз сучасного українського та міжнародного досвіду в цій сфері з метою пошуку ефективних підходів до створення нового житлового середовища. Методологія. Методологічна основа дослідження базується на комплексному міждисциплінарному підході, який поєднує аналіз існуючого українського та міжнародного досвіду з реконструкцією житлового середовища в післявоєнному контексті. Робота основана на порівняльному аналізі просторових рішень, дослідженні типології пошкоджених та нових житлових будівель, містобудівній оцінці стану зруйнованих територій, а також аналізі чинних нормативних актів, що регулюють процеси проєктування, реконструкції та розміщення житлових і громадських будівель. Застосовано елементи графічного моделювання та концептуальні прогнози середовища з урахуванням сучасних викликів у сферах безпеки, інклюзивності, екологічної стійкості та соціальної адаптації населення. Узагальнення результатів попередніх досліджень та практичного досвіду, надає матеріал для виявлення підходу на сучасному етапі. Стаття передбачає продовженням попередніх досліджень авторів, присвячених відбудові житлового середовища та ін. Результати. Визначено найважливіші особливості, що впливають на відбудову житлового середовища в зруйнованих районах, зокрема необхідність інтегрувати захисні елементи в структуру житлових будинків, переоцінити застарілі типи будівель та запровадити нові функціональні та дизайнерські рішення, що підкреслюють гнучкість, доступність та комфорт проживання. Було встановлено, що доцільно поєднувати традиційні та інноваційні підходи в дизайні, беручи до уваги соціальний контекст та реальні потреби населення. Було підтверджено важливість якості візуального та функціонального середовища, зелених зон, рекреаційних зон, захисної інфраструктури та громадських просторів як складових нової моделі житлового середовища. Дослідження також дозволило розробити підхід до перетворення пошкоджених територій на стійкі та безпечні. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в тому, що виявлено і охарактеризовано особливості розробки підходу до відбудови житлового середовища на територіях, зруйнованих внаслідок бойових дій, з урахуванням сучасних тенденцій архітектури та урбаністики. У роботі пропонуються нові підходи інтеграції стійких і адаптивних архітектурних рішень, які не тільки забезпечують комфортне життєве середовище для мешканців, але й відповідають поточним екологічним та енергоефективним вимогам, враховуючи психологічні та соціальні аспекти. Внесок у сучасну науку полягає в розширенні наукових знань щодо відновлення житлового середовища в умовах постконфліктних ситуацій. Запропоновані підходи сприяють формуванню нових стандартів архітектурного проєктування в зруйнованих війною регіонах та можуть бути використані в міжнародній практиці відбудови територій, що постраждали від військових дій або природних катастроф. Практична значущість. Практичне значення роботи полягає у можливості використання розроблених пропозицій для реальних проєктів реконструкції житлового середовища у зруйнованих війною регіонах України. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для відновлення житлового фонду з урахуванням потреб місцевих громад та інтеграції нових технологій у проєктування житлових об’єктів.