БРУТАЛІЗМ. СТИЛЬ АРХІТЕКТУРИ ЧИ АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЗАХИСТ ВІД ПОВНОМАСШТАБНОЇ АГРЕСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.13Ключові слова:
бруталізм, архітектура, міська ідентичність, культурна спадщина, стійкість, безпека, УкраїнаАнотація
Статтю присвячено комплексному аналізу архітектурного стилю бруталізму у світовому та українському контекстах з акцентом на його потенційну роль як альтернативного засобу захисту в умовах воєнної агресії. Мета дослідження полягає у виявленні історичних витоків та ключових архітектурних рис бруталізму, визначенні його соціокультурного впливу на міське середовище та оцінці можливостей адаптації цього стилю в сучасних умовах України як символу стійкості й безпеки. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує історико-архітектурний аналіз, типологічні дослідження, порівняльний метод, соціокультурний підхід та проєктно-аналітичні прийоми. Застосування системного підходу дало змогу поєднати архітектурно-естетичний, культурний і безпековий аспекти у вивченні бруталізму. Результати дослідження показують, що бруталізм в Україні не лише є важливим складником архітектурної спадщини другої половини ХХ століття, а й може бути переосмислений як архітектурна стратегія, здатна виконувати функцію психологічного та навіть фізичного захисту. Масивність, монолітність і мінімалістичний характер споруд сприяють формуванню відчуття безпеки серед мешканців і можуть бути адаптовані для сучасних потреб містобудування. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні подвійної природи бруталізму: від його архітектурної та культурної ролі у формуванні ідентичності міського простору до потенційного використання у сфері безпеки. Уперше запропоновано розглядати бруталізм як ресурс для створення «захищеної архітектури» в умовах воєнних викликів. Практична значущість полягає в можливості використання принципів бруталізму для проєктування сучасних громадських і житлових споруд, що поєднують естетичні та функціональні характеристики з безпековими вимогами. Результати можуть бути корисними для архітекторів, урбаністів і фахівців у сфері культурної спадщини при розробці стратегій розвитку міського середовища.
Посилання
Гнатюк Л. Бруталізм у формотворенні сакрального простору. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. 2023. № 66. С. 32-43. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.66.32-43
Дьомін М. Пошук відповідей, чому регіональне планування — основа містобудування. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 82. С. 3–16. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.82.3-16
Косьмій М.М., Жумбей С.Б. Теоретичний аналіз поняття регуляторна політика у плануванні та забудові міста: основні підходи та сучасні тенденції. Сучасне будівництво та архітектура: збірник наукових праць / Головн. ред. В. М. Вировой. Одеса., ОДАБА, 2024. Вип. 9. С. 20–32. DOI: https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-9-20-32
Кузнєцова Я.Ю. Еволюція та становлення органічного підходу в архітектурі. Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. Київ: КНУБА, 2017. Вип. 65 С. 283–290. URL: https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/4512 (дата звернення: 03.10.2025)
Куцевич В. Конкурсне проєктування як лабораторія архітектурних ідей і образів. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 30–41. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-33-3.
Михальченко, С., Товбич, В. Перспективи сучасної фортифікації. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 60. С. 268–276. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60.268-276
Олійник О. Органічний напрям в архітектурі та дизайні. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 60–69. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-33-7
Папета О. В., Згалат-Лозинська Н. О. Принципи формотворення в органічному дизайні в контексті розвитку сучасної архітектури. Теорія та практика дизайну. 2022. Вип. 25. С. 158–166. DOI: https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16792.
Трошкіна О. А. Семантика представницької архітектури. Монографія. Київ : «ЦП КОМПРИНТ», 2011. 170 с.
Тютіна, Л. Новітні тенденції в архітектурі ХХІ ст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 59. С. 132–151. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.59.132-151
Шаталюк Ю., Демидюк О., Шаталюк Д. Особливості впливу архітектурного середовища на психоемоційний стан людини. Sworld-Us Conference Proceedings. 2023. Т. 1, № usc21-01. С. 42–47. DOI: https://doi.org/10.30888/2709-2267.2023-21-01-013
Чепелик В. В. Український архітектурний модерн / упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. Київ : КНУБА, 2000. 378 с.; іл.
Banham R. The New Brutalism: Ethic or Aesthetic? London: Architectural Press, 1966. 168 p.
Curtis W. Modern Architecture Since 1900. London: Phaidon, 1996. 736 p.
Elser O., Cachola Schmal P., Kurz P. SOS Brutalism: Save the Concrete Monsters. Zürich: Park Books, 2017. 320 p.
Forty A. Concrete and Culture: A Material History. London: Reaktion Books, 2012. 288 p.
Jencks Ch. Modern Movements in Architecture. Harmondsworth: Penguin Books, 1973. 384 p.
Kostof S. A History of Architecture: Settings and Rituals. Oxford: Oxford University Press, 1995. 816 p.
Norberg-Schulz Ch. Genius Loci: Towards a Phenomenology of Architecture. New York: Rizzoli, 1980. 213 p.
Smithson A., Smithson P. Urban Structuring. London: Studio Vista, 1967. 143 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










