АРХІТЕКТУРНА ВИРАЗНІСТЬ ФАСАДІВ БЛОКОВАНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.6

Ключові слова:

адаптивні фасадні системи, архітектурна виразність, блокований житловий будинок, колірні прийоми, композиційні рішення, матеріали, пластика об’ємів, фасад

Анотація

У дослідженні розглянуто питання формування архітектурної виразності фасадів блокованих житлових будинків в умовах сучасної забудови. Проаналізовано особливості композиційних рішень, текстурних і колірних прийомів, використання сучасних матеріалів та фасадних технологій. Висвітлено роль фасаду як носія архітектурного образу, його вплив на психологічний комфорт мешканців і взаємодію з навколишнім середовищем. Окреслено основні виклики, пов’язані з типізацією забудови, втратою індивідуальності житлових об’єктів та необхідністю поєднання естетики з функціональністю та енергоефективністю. Метою дослідження є виявлення ефективних архітектурних засобів формування виразного фасадного образу блокованих житлових будинків з урахуванням сучасних вимог до естетики, технологічності, енергоефективності та індивідуалізації середовища. Методологія. Дослідження базується на аналізі вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, прикладів сучасної практики проєктування та реалізованих об’єктів. Застосовано порівняльний і типологічний методи для оцінки архітектурних рішень фасадів у контексті їх виразності, функціональності та адаптивності до сучасних викликів. Результати. Установлено, що архітектурна виразність фасадів формується завдяки поєднанню продуманих композиційних принципів, індивідуалізованих колірно-матеріальних рішень, використанню модульності та адаптивних фасадних систем. З’ясовано, що ефективне проєктування фасадів блокованих будинків передбачає баланс між естетикою, технологічністю, умісністю та потребами мешканців. Наукова новизна. Уточнено підходи до формування архітектурного образу фасадів у сегменті блокованої житлової забудови. Запропоновано комплексний підхід, що враховує сучасні дизайнерські, матеріально-технологічні й композиційні рішення для підвищення архітектурної виразності з урахуванням принципів сталого розвитку. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення проєктних рішень у сфері малоповерхового житлового будівництва, зокрема під час адаптації типових проєктів до вимог архітектурної ідентичності, естетичної привабливості та гармонійної інтеграції у навколишнє середовище.

Посилання

Кашуба О.М., Якубовський В.Б. Особливості формування фасадів споруд з урахуванням емоційного сприйняття (на прикладі львівської архітектури). Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва та архітектури. Серія «Архітектура». 2023. № 28. С. 80–90. DOI: https://doi.org/10.32347/2519-8661.2023.28.80-90.

Кашуба О.М., Якубовський В.Б. Формування фасадів через призму візуальної екології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Просторовий розвиток». 2022. № 1. С. 15–27. DOI: https://doi.org/10.32347/2786-7269.2022.1.15-27.

Козлова Н.В. Фасад багатоповерхового житлового будинку: основні та додаткові прийоми. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва та архітектури. 2019. № 20. С. 193–207. DOI: https://doi.org/10.32347/2519-8661.2019-20.193607.

Лінда С.М., Пекарчук О. Проблеми збереження та зміни зовнішнього вигляду багатоквартирної забудови рубежу XIX–XX століть Львова. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2014. № 794. С. 120–127.

Смалійчук А., Поліщук В., Єременчук І. Формо- творчий потенціал фасаду та даху як засіб візуально-естетичної виразності житлових будинків. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2021. № 2(6). С. 101–110. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2021.02.101.

Топорков В.Г. Чорний колір в архітектурі – традиції, сучасність та перспективи. Вісник Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Серія «Сучасні проблеми архітектури та містобудування». 2023. № 65. С. 120–130. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.65.

Assadimoghadam A., Banihashemi S., Muminovic M., Lemckert C., Sanders P. Adaptive Façades for High-Rise Residential Buildings: A Qualitative Analysis of the Design Parameters and Methods. Buildings. 2025. Vol. 15, № 12. Article 2072. P. 1–19. DOI: https://doi.org/ 10.3390/buildings15122072.

Bianchi S., Andriotis C., Klein T., Overend M. Multi- criteria design methods in façade engineering: state-of- the-art and future trends. Building and Environment. 2024. Vol. 250. Article 111184. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2024.111184.

Cucuzzella C., Rahimi N., Soulikias A. The Evolution of the Architectural Façade since 1950: A Contemporary Categorization. Architecture. 2023. Vol. 3, №. 1. P. 1–32. DOI: https://doi.org/10.3390/architecture3010001.

Ezz M.S., Odah E., Bahareth S., Al Sayed A.A., Salem D.A.H. Analytical examination of dynamic elements in modern architectural facades for advanced structural aesthetics. Frontiers in Built Environment. 2024. Vol. 10. Article 1302380. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.3389/fbuil.2024.1302380.

Gonçalves M., Figueiredo A., Almeida R.M.S.F., Vicente R. Dynamic façades in buildings: a systematic review across thermal comfort, energy efficiency and daylight performance. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2024. Vol. 199. Article 114474. P. 1–25. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser.2024.114474.

Hollander J.B., Anderson E.C. The impact of urban façade quality on affective feelings. International Journal of Architectural Research Archnet-IJAR. 2020. Vol. 14, №. 3. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.1108/ARCH-07-2019-0181.

Jabłońska J., Telesińska M., Adamska A., Gronostajska J. The Architectural Typology of Contemporary Façades for Public Buildings in the European Context. Arts. 2022. Vol. 11, №. 1. Article 11. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.3390/arts11010011.

Kadhim B.M., Maamory A.S.A., AL Ghaban A.M. Advancing adaptive facades for a sustainable future in building design. Edelweiss Applied Science and Technology. 2025. Vol. 9, №. 1. P. 201–215. DOI: https://doi.org/10.55241/25768484.v9i1.4251.

Kim K., Luna-Navarro A., Ciurlanti J., Bianchi S. A multi-criteria decision support framework for designing seismic and thermal resilient facades. Architecture, Structures and Construction. 2024. Vol. 4. P. 195–210. DOI: https://doi.org/10.1007/s44150-024-00116-0.

Lee J.H., Ostwald M.J. The «visual attractiveness» of architectural facades: measuring visual complexity and attractive strength in architecture. Architectural Science Review. 2023. Vol. 66, Issue 1. P. 42–52. DOI: https://doi.org/10.1080/00038628.2022.2137458.

Naseer A.N., Al-Gahtani K.S., Altuwaim A.A., Alsanabani N.M., Almohsen A.S. Selecting building façade materials by integrating stepwise weight assessment ratio analysis and weighted aggregated sum product assessment into value engineering. Sustainability. 2024. Vol. 16, №. 11. Article 4611. P. 1–20. DOI: https://doi.org/10.3390/su16114611.

Prieto A., Oldenhave M. What makes a façade beautiful? Architects’ perspectives on the main aspects that inform aesthetic preferences in façade design. Journal of Facade Design and Engineering. 2021. Vol. 9, №. 2. P. 21–46. DOI: https://doi.org/10.7480/jfde.2021.2.5540.

Wang C., Ding H., Gath-Morad M. A Systematic Review: Affective Perception on Urban Facades. Arxiv. 2025. Article arXiv:2509.22599. P. 1–23. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2509.22599.

Wang F., Munakata J. Assessing effects of facade characteristics and visual elements on perceived oppressiveness in high-rise window views via virtual reality. Building and Environment. 2024. Vol. 266. Article 112043. P. 1–15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2024.112043.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-20

Як цитувати

Гончарик, А. П. (2025). АРХІТЕКТУРНА ВИРАЗНІСТЬ ФАСАДІВ БЛОКОВАНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ. Теорія та практика дизайну, 2(38), 56–65. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.6

Номер

Розділ

Статті