ІНТЕГРАЦІЯ СУЧАСНОГО САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У ЛІКАРНЯНІ КОМПЛЕКСИ: АРХІТЕКТУРНО- ПЛАНУВАЛЬНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.5Ключові слова:
сучасна архітектура, лікарняні каплички, храми при лікарнях, сакральний простір, медична архітектура, духовна підтримка, медичне середовищеАнотація
Стаття присвячена дослідженню архітектурно-планувальних принципів інтеграції сакральних просторів у складні функціональні комплекси, зокрема у великі храми (як каплиці) та лікарняні установи (як самостійні храми чи каплиці). Акцентовано увагу на функціонально-семантичній обумовленості архітектурних рішень, що відображають духовні потреби пастви та специфічні умови експлуатації. Аналізуються вітчизняні та закордонні приклади, що демонструють еволюцію та типологічну варіативність цих архітектурних форм. Мета – дослідити особливості формування капличок і храмів при лікарнях як специфічних сакральних просторів, що виконують функції духовної підтримки пацієнтів, медперсоналу та відвідувачів у контексті сучасної медичної архітектури. Методологія дослідження. Використано комплексний підхід, що включає аналіз архітектурних і функціональних особливостей капличок у різних лікарнях, дослідження історичних і сучасних тенденцій створення лікарняних сакральних просторів, а також порівняльний аналіз європейських і українських прикладів. Застосовано методи візуального аналізу, історико-архітектурного порівняння і соціокультурного інтерпретування Результати дослідження. Встановлено ключові архітектурні риси капличок і храмів при лікарнях, які сприяють створенню зони духовного спокою, підтримки та реабілітації. Розглянуто їхнє просторове та символічне значення у контексті лікарняного середовища, взаємодію з міським простором і вплив на психологічний стан відвідувачів. Наукова новизна. Вперше комплексно розглянуто каплички і храми при лікарнях як особливий тип сакрального простору, пов’язаний із медичною інституцією. Виявлено нові архітектурно-функціональні патерни, що відповідають потребам сучасного лікувального закладу та сприяють інтеграції культури духовності у медичний простір. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані у проєктуванні та реконструкції лікарняних капличок і храмів для підвищення їхньої функціональності та емоційного комфорту пацієнтів та персоналу, а також у стратегіях створення інклюзивних сакральних середовищ у медичних закладах.
Посилання
Гнатюк Л.Р. Протиріччя у формуванні художнього образу сакрального простору в архітектурі ХХ століття. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 56. Київ : КНУБА, 2020. C. 17–31. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.56.17-31
Гнатюк Л.Р. Створення духовної атмосфери сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Київ : КНУБА, 2021. Вип. 59. C. 16–27. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.59
Гнатюк Л.Р. Тенденції формотворення сакрального простору у ХХ столітті. Містобудування та територіальне планування. Київ : КНУБА, 2021. Вип. 76. C. 49–62. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815х.2021.76.49-62
Гнатюк Л. Роль мистецтва та символу у формуванні сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 58. Київ : КНУБА, 2020. C. 32–47. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2020.58.32-47
Creating a Framework for Medical Professionalism: An Initial Consensus Statement From an Arab Nation / Abdel-Razig S., Ibrahim H., Alameri H., Hamdy H., Haleeqa K.A., Qayed K.I., Obaid L.O., Al Fahim M., Ezimokhai M., Sulaiman N.D., Fares S., Al Darei M.M., Shahin N.Q., Al Shamsi N.A., Alnooryani R.A., Al Falahi S.Z. J Grad Med Educ. 2016. Vol. 8(2). Р. 165–172.
Almansour H.A., Chaar B., Saini B. Fasting, Diabetes, and Optimizing Health Outcomes for Ramadan Observers: A Literature Review. Diabetes Therapy. 2017. Vol. 8(2). Р. 227–249. URL: https://thediabeteskitchen.com.au/?gad_source=1&gad_campaignid=20632771141&gclid=CjwKCAiAw9vIBhBBEiwAraSATvwBt0Kk1fzFQ1dQFrPfqsYDBMaSrT8MinzK4ngVZFtjvvZfwfFGnhoCl-wQAvD_BwE (дата звернення 14.09.2025).
Alqahtani M., Jones L.K. Quantitative study of oncology nurses’ knowledge and attitudes towards pain management in Saudi Arabian hospitals. Eur J Oncol Nurs. 2015. Vol. 19(1). Р. 44–49.
Aniteye P., O’Brien B., Mayhew S. H. Stigmatized by association: challenges for abortion service providers in Ghana. BMC Health Serv Res. 2016. 486 р.
Castaneda-Guarderas A., Glassberg J., Grudzen C.R., Ngai K.M., Samuels-Kalow M.E., Shelton E., Wall S.P., Richardson L.D. Shared Decision Making with Vulnerable Populations in the Emergency Department. Acad Emerg Med. 2016. Vol. 23(12). Р. 1410–1416.
Chukwuneke F.N. Medical incidents in developing countries: A few case studies from Nigeria. Niger J Clin Pract. 2015. Vol. 18. Р. 20–40.
Epner D.E., Baile W.F. Patient-centered care: the key to cultural competence. Ann Oncol. 2012. Р. 33–42. DOI: https://doi.org/10.1093/annonc/mds086
Inhorn M.C., Serour G.I. Islam, medicine, and Arab-Muslim refugee health in America after 9/11. Lancet. 2011. Vol. 378(9794). Р. 935–993. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)61041-6.
Gabbay E., McCarthy M.W., Fins J.J. The Care of the Ultra-Orthodox Jewish Patient. J Relig Health. 2017. Vol. 56(2). Р. 545–560.
Huang Y.L., Yates P., Prior D. Factors influencing oncology nurses’ approaches to accommodating cultural needs in palliative care. J Clin Nurs. 2009. Vol. 18(24). Р. 3421–3429. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2702.2009.02938.x
Jose M.M. Cultural, ethical, and spiritual competencies of health care providers responding to a catastrophic event. Crit Care Nurs Clin North Am. 2010. Vol. 22(4). Р. 455–464. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ccell.2010.09.001
Karatay G., Bowers B., Karadağ E.B., Demir M.C. Cultural perceptions and clinical experiences of nursing students in Eastern Turkey. Int Nurs Rev. 2016. Vol. 63(4). Р. 547–554. DOI: https://doi.org/10.1111/inr.12321
Le Doux J., Mann C., Demoratz M., Young J. Addressing Spiritual and Religious Influences in Care Delivery. Prof Case Manag. 2019. Vol. 24(3). Р. 142–147. DOI: https://doi.org/10.1097/NCM.0000000000000346.
Leong M., Olnick S., Akmal T., Copenhaver A., Razzak R. How Islam Influences End-of- Life Care: Education for Palliative Care Clinicians. J Pain Symptom Manage. 2016. Vol. 52(6). Р. 771–774.
Klein C., Albani C. Religiousness and mental health. An overview about findings, conclusions, and consequences for clinical practice. Psychiatr Prax. 2007. Vol. 34(2). Р. 58–65. DOI: https://doi.org/ 10.1055/s-2006-940095
Mona L.R., Cameron R.P., Clemency Cordes C. Disability culturally competent sexual healthcare. Am Psychol. 2017. Vol. 72(9). Р. 1000–1010. DOI: https://doi.org/10.1037/amp0000283.
Noble A., Engelhardt K., Newsome-Wicks M., Woloski-Wruble A. C. Cultural competence and ethnic attitudes of midwives concerning Jewish couples. J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. Vol. 38(5). Р. 544–555. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1552-6909.2009.01056.x
Polzer Casarez R.L., Engebretson J.C. Ethical issues of incorporating spiritual care into clinical practice. J Clin Nurs. 2012. Vol. 21(15–16). 107 р.
Weissman J.S., Betancourt J., Campbell E.G., Park E.R., Kim M., Clarridge B., Blumenthal D., Lee K.C., Maina A.W. Resident physicians’ preparedness to provide cross-cultural care. JAMA. 2005. Vol. 294(9). Р. 1058–1067. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.294.9.1058
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
