ФЕНОМЕН КАМУФЛЯЖНОГО ВІЗЕРУНКА В ІНДУСТРІЇ МОДИ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ДИЗАЙНЕРСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

Мета. Мета статті – виявити особливості створення камуфляжного візерунка та проаналізувати специфіку його використання в дизайні одягу провідними кутюр’є в історичній ретроспективі й на сучасному етапі. Методологія. У дослідженні застосовано метод аналізу та синтезу, метод історико-культурного аналізу, метод типологічного аналізу, методи мистецтвознавчого та стилістичного аналізу й інші. Результати. За результатами дослідження констатовано, що камуфляжний принт було перенесено в цивільну сферу незабаром після впровадження в мілітарний одяг у роки Першої світової війни. Це стало свідченням того, що практична сутність камуфляжного візерунка не заважає використанню його естетичного потенціалу сучасною візуальною культурою. Значний внесок у формування та подальший розвиток камуфляжного візерунка зробили художники-авангардисти. Естетичні характеристики та численні символічні значення камуфляжу дозволили йому стати класичною характеристикою стилю мілітарі. Протягом ХХ та першої чверті ХХІ століття галузі мистецтва, архітектури та дизайну продовжують імпортувати й використовувати стратегії двох основних типів військового камуфляжу – Disruptive Pattern Material (ускладнення розпізнавання об’єкта) та Dazzle (деформація силуетів). Виявлено, що відповідно до сутності феномену камуфляжу, що полягає у візуальному сприйнятті неоднозначності через розрив форм, провідні сучасні кутюр’є використовують такі прийоми, як масштабування візерунка, пуантилізм мінімальної фрагментованої одиниці, розмитість, градуювання яскравості, гру на контрасті з однотонним тлом та інші, з метою розкриття власного осмислення камуфляжу в дизайні одягу й ідеї кожної конкретної моделі. Наукова новизна. Уперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено проблематику феномену камуфляжного візерунка й особливості його використання провідними дизайнерами одягу. На основі аналізу двох основних типів камуфляжного візерунка (Disruptive Pattern Material і Dazzle) простежено варіативність, окреслено основні прийоми дизайнерських рішень. Практична значущість. Результати проведеного дослідження можуть стати основою для монографічних досліджень, навчальної літератури, розроблення лекційних курсів з історії дизайну одягу.