ІНТОНАЦІЯ МІСЦЯ: ХРАМ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО У КИЄВІ ЯК АРХІТЕКТУРНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ GENIUS LOCI
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.19Ключові слова:
genius loci, храм Василя Великого в Києві, архітектурна інтерпретація, інтонація місця, Лариса Скорик, сакральна архітектура, історико-культурний контекст, ландшафтна інтеграція, архітектурна ідентичність, архітектонічна естетика, простір, символізм, пам’ять, традиція, культурний контекстАнотація
Мета. Виявити та проаналізувати присутність genius loci в архітектурній мові храму Василя Великого в Києві як форму просторового й художнього вираження унікальної інтонації місця. Дослідження спрямоване на розкриття того, як храм, не просто гармонійно відповідаючи культурному й історичному контексту довкілля, а через тонке переплетення архітектурних прийомів і символів формує і транслює неповторний дух місця, втілюючи його багатошарову сутність у сучасному архітектурному образі. Методологія. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який включає аналіз історичних джерел і археологічних матеріалів місцевості Копирів кінець для з’ясування культурно-історичного контексту, огляд результатів розкопок на території храму для відтворення його історичної тканини, вивчення архітектурних форм храму Василя Великого з огляду на традиції Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, карпатських дзвіниць і київських сторожових веж як складників місцевої архітектурної ідентичності, а також просторовий аналіз взаємодії споруди з ландшафтом і рельєфом як засобу архітектурної інтерпретації genius loci. Окрім того, здійснено інтерпретативний аналіз архітектурних елементів як символів і засобів художнього вираження унікальної інтонації та духу місця. Результати. Встановлено, що архітектурне рішення храму Василя Великого в Києві ґрунтується на глибокому осмисленні історико-археологічного контексту місцевості, що слугує основою для архітектурної інтерпретації genius loci. Природний рельєф і дух місця визначили формування унікальної терасної структури, яка органічно вплітається у схили яру, створюючи цілісний просторовий образ. Виявлено, що архітектурні форми храму є синтезом традицій Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, переосмислених крізь призму сучасного архітектурного вираження, що підкреслює глибоку зв’язок споруди з genius loci. Наукова новизна. Уперше здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз храму Василя Великого в Києві крізь призму концепції genius loci як просторової та символічної категорії. Запропоновано нову інтерпретацію взаємодії архітектурної форми з історико-культурним контекстом місцевості Копирів кінець, виявлено механізми трансляції інтонації місця через архітектурні засоби вираження. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в сучасному сакральному проєктуванні, викладанні архітектурної композиції та історії архітектури. Матеріал стане у пригоді архітекторам і дослідникам, що прагнуть зберігати локальну ідентичність у проєктній практиці та культурній політиці.
Посилання
Дида І. Роль та місце природи в архітектурі України. 2006. URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/1006821f-2fb7-4eae-8d94-9de2f7452d9e/content (дата звернення: 16.03.2025).
Єленський В. Храмобудівництво в Україні. 2006. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/954170.html (дата звернення: 17.03.2025).
Жидівські ворота. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Жидівські_ворота#/media/Файл:Київ._1240_рік._Реконструкція_Д._Вортмана_(фрагмент).png (дата звернення: 17.07.2025).
Козловський А., Крижановський В. Давньоруські могильники Копиревого кінця. МІКС. 2020. № 4 (11). С. 130–155.
Криворучко Ю. Якій бути архітектурі української церкви після Томосу. 2019. URL: https://zbruc.eu/node/85965 (дата звернення: 27.07.2025).
Москалюк К., Казанцева Т. Genius loci львівських кам’яниць. 2020. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/genius-loci-lvivskikh-kamianits/ (дата звернення: 16.03.2025).
На місці Десятинної церкви зроблять музей. 2020. URL: https://nashkiev.ua/news/na-mestedesyatinnoy-tserkvi-sdelayut-mouzey (дата звернення: 17.06.2025).
Скорик Л. Архітектура, що вчить душу вгадувати істину. Людина і світ. 1996. № 4. С. 28–32. Передрук: Релігійно-інформаційна служба RISU, 26.08.2010. URL: https://risu.ua/arhitektura-shchovchit-dushu-vgaduvati-istinu_n40122 (дата звернення: 17.06.2025).
Скорик Л. Спадкоємний розвиток композиційно-просторових особливостей міського центру. Українська академія мистецтва : збірник наукових праць. 2020. № 29. С. 12–21.
Скорик Л. Філософські аспекти сучасної архітектурної творчості. Українська академія мистецтва : збірник наукових праць. 2024. Вип. 36. С. 91–104. URL: https://journals.naoma.kyiv.ua/index.php/uam/issue/view/23/23 (дата звернення: 20.06.2025).
Скорик Л. Шляхи архітектонічної ревалоризації архітектурної субстанції в історичному середовищі міста. Українська академія мистецтва : збірник наукових праць. 2021. № 30. С. 21–28.
Тімохін В., Шебек Н. Тектоніка й архітектоніка мережі історичних осередків архітектурно-містобудівної культури в етнічних регіонах України. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. Вип. 68. URL: http://archinform.knuba.edu.ua/article/view/301071/294893 (дата звернення: 07.05.2025).
Толочко П. Копирів кінець древнього Києва (ХІІ–ХІІІ ст.). Український історичний журнал. 1963. № 5. С. 116–117.
Халупа І. Страсна п’ятниця в Україні. 2003. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/902607.html (дата звернення: 07.05.2025).
Цюпин Б. Лариса Скорик в гостях у Бі-Бі-Сі. 2005. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2005/07/050704_skoryk_transcript (дата звернення: 04.04.2025).
Черкасець О. Біля стадіону «Олімпійський» завершується будівництво храму УПЦ МП попри протести киян. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/188/168774 (дата звернення: 03.04.2025).
Шебек Н. Genius loci в контексті архітектурного середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2010. Вип. 23. С. 3–17. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/3ac45a77-f942-4de9-9416-922f77c3a654/content (дата звернення: 06.04.2025).
Furuto A. Museum of Nature and Science Winning Proposal. 2013. URL: https://www.archdaily.com/339751/museum-of-nature-and-science-winningproposal-schwartz-besnosoff-so-architecture (дата звернення: 17.07.2025).
Norberg-Schulz Ch. Genius Loci: Towards a Phenomenology of Architecture. New York : Rizzoli, 1980. 213 p.
Vastushilpa Consultants. Smritivan Earthquake Memorial Museum: A Living Tribute to Resilience and Regeneration. 2023. URL: https://www.dezeen.com/2023/06/02/vastushilpa-consultantssmritivan-earthquake-memorial-museum-gujarat-india/(дата звернення: 10.06.2025).
Vecco M. Genius loci as a meta-concept. Journal of Cultural Heritage. 2020. Т. 41. Січень – лютий. С. 225–231. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1296207419301748 (дата звернення: 10.06.2025).
Θεοφάνους Ι., Κουλουντής Σ. Για το Genius Loci της πόλης: Ιχνηλατώντας την ταυτότητα της Λεμεσού μέσα από τα διαχρονικά της πρόσωπα. Archetype. 2022. URL: https://www.archetype.gr/blog/arthro/gia-togenius-loci-tis-polis-ichnilatontas-tin-tautotita-tislemesou-mesa-apo-ta-diachronika-tis-prosopa (дата звернення: 20.03.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
.png){kind=link}