ВЕРНАКУЛЯРНЕ ЗОДЧЕСТВО В НОВІТНІЙ АРХІТЕКТУРІ КИТАЮ

Автор(и)

  • Анна Сергіївна Мартиненко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова https://orcid.org/0009-0001-1266-4459
  • Наталя Василівна Новак Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова https://orcid.org/0000-0001-6209-4469

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.16

Ключові слова:

сучасна архітектура Китаю, вернакулярне зодчество, трансляція традиції, архітектурна ідентичність

Анотація

Мета. Метою статті є виявлення та проведення аналізу способів трансляції вернакулярного зодчества в сучасній китайській архітектурі. Особлива увага приділяється осмисленню традиційної спадщини через сучасні проєктні стратегії провідних китайських архітекторів. Методологія. У дослідженні використано якісний метод аналізу кейсів реалізованих архітектурних об’єктів, що інтегрують вернакулярні принципи в сучасній практиці. Основним аналітичним інструментом стала типологізація каналів трансляції традицій – об’єктно-морфологічного, символіко-метафоричного, контекстуального, – що дозволило комплексно оцінити взаємодію традиції та інновації. Аналіз проведено на прикладі реалізованих проєктів Ван Шу, Чжу Пея та бюро “Oneartharch architect”. Результати. Виявлено, що сучасна китайська архітектура інтегрує елементи вернакулярного зодчества не лише на формальному рівні, а й через філософські, екологічні та культурні стратегії. Проєкти Ван Шу демонструють об’єктно-морфологічний і контекстуальний канали трансляції: використання вторинних традиційних матеріалів, локальних конструкцій, адаптацію до клімату. У роботах Чжу Пея простежуються символіко-метафоричний підхід і відтворення культурної пам’яті через форму й простір. Архітектори Oneartharch працюють переважно в межах контекстуального та процесуального каналів: фокусуються на досвіді перебування, локальних ремеслах, участі громади в будівництві. Усі три підходи формують архітектуру, що поєднує традицію та інновації. Наукова новизна. Уперше проведено комплексний аналіз трансляції вернакулярної традиції в новітній китайській архітектурі через п’ять аналітичних каналів. Розкрито потенціал взаємодії локальної спадщини та сучасного проєктування. Практична значущість. Матеріали можуть бути використані в освітньому процесі й у проєктуванні архітектури, що базується на принципах сталого розвитку, адаптивності й культурної тяглості. Досвід Китаю є цінним для країн, які прагнуть переосмислити свою традиційну архітектуру в сучасному контексті.

Посилання

Заварзін О. Мистецтво архітектури Китаю. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2017. Т. 12–13. С. 43–52.

Мартиненко А. Трансляція досвіду традиційного зодчества у професійній архітектурі кінця XVIII – початку XXI ст. : дис. … докт. філософії в галузі архітектури : 18.00.01. Харків, 2019. 297 с. URL: https://uacademic.info/ua/document/0419U000947.

Chen C. Macha village center / OnEarthStudio. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/936509/macha-village-center-oneartharch-architect (дата звернення: 28.07.2025).

Chen C. Zibo OCT art center / Studio Zhu-Pei. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/992656/zibo-oct-art-center-studio-zhu-pei (дата звернення: 28.07.2025).

Han J. China’s architecture in a globalizing world: between socialism and the market. London : Taylor & Francis Group, 2017. 196 p.

Han Shuang. Jingdezhen imperial kiln Museum / Studio Zhu-Pei. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/948083/jingdezhen-imperial-kilnmuseum-studio-zhu-pei (дата звернення: 28.07.2025).

Huang H., Xie Y., Chen J., Liang S., Chen Z. Bioclimatic design strategy of vernacular architecture in the south-east of China: a case study in Fujian, China. International Journal of Low-Carbon Technologies. 2024. Vol. 19. P. 1–17. DOI: 10.1093/ijlct/ctad079.

Jingxia L. The bioclimatic features of vernacular architecture in China. Renewable Energy. 1996. Vol. 8. № 1–4. P. 305–308. DOI: 10.1016/0960-1481(96)88866-5.

Lam J.C., Yang L., Liu J. Development of passive design zones in China using bioclimatic approach. Energy Conversion and Management. 2006. Vol. 47. № 6. P. 746–762. DOI: 10.1016/j.enconman.2005.05.025 (дата звернення: 28.07.2025).

Liu Q., Liao Z., Wu Y., Mulugeta Degefu D., Zhang Y. Cultural sustainability and vitality of Chinese vernacular architecture: a pedigree for the spatial art of traditional villages in Jiangnan region Sustainability. 2019. Vol. 11. № 24. P. 6898. DOI: 10.3390/su11246898.

Miao S. The contemporary remodelling of traditional materials in chinese vernacular architecture. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/943302/the-contemporary-remodelling-of-traditional-materialsin-chinese-vernacular-architecture (дата звернення: 28.07.2025).

Miao S. The Contemporary transformation of traditional Chinese architecture. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/959329/the-contemporarytransformation-of-traditional-chinese-architecture (дата звернення: 28.07.2025).

Rizzardi P.A. An interview with Lu Wenyu, Amateur architecture studio. ArchDaily. URL: https://www.archdaily.com/630645/an-interview-with-lu-wenyuamateur-architecture-studio?ad_campaign=normal-tag (дата звернення: 28.07.2025).

Sicheng L. Why study chinese architecture? Journal of the society of architectural historians. 2014. Vol. 73. № 1. P. 8–11. DOI: 10.1525/jsah.2014.73.1.8 (дата звернення: 28.07.2025).

Song Y., Liao C. Structural materials, ventilation design and architectural art of taditional buildings in Guangdong, China. Buildings. 2022. Vol. 12. № 7. P. 900. DOI: 10.3390/buildings12070900 (дата звернення: 28.07.2025).

Wang Shu and the essence of Chinese architecture. Gestalten EU shop. URL: https://gestalten.com/blogs/journal/wang-shu-and-the-essence-ofchinese-architecture?srsltid=AfmBOooI5lg1ZjPpmQ8I-VW0fcsFhXO2yFIQ8sbhQtF8UGe5JIBvUC9m (дата звернення: 28.07.2025).

Wang Shu: master of modern tradition in architecture. UGREEN. URL: https://ugreen.io/wangshu-master-of-modern-tradition-in-architecture/ (дата звернення: 28.07.2025).

Yang L., Lam J.C., Liu J. Bioclimatic building designs for different climates in China. Architectural Science Review. 2005. Vol. 48. № 2. P. 187–194. DOI: 10.3763/asre.2005.4823 (дата звернення: 28.07.2025).

Zgusta R., Knapp R. C. China’s vernacular architecture: house form and culture. Asian Folklore Studies. 1991. Vol. 50. № 1. P. 249. DOI: 10.2307/1178202 (дата звернення: 28.07.2025).

Zhu J., Wei C., Hua L. Routledge handbook of Chinese architecture. London : Routledge, 2022. DOI: 10.4324/9781315851112 (дата звернення: 28.07.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Мартиненко, А. С., & Новак, Н. В. (2025). ВЕРНАКУЛЯРНЕ ЗОДЧЕСТВО В НОВІТНІЙ АРХІТЕКТУРІ КИТАЮ. Теорія та практика дизайну, (37), 167–174. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.16

Номер

Розділ

АРХІТЕКТУРА ТА БУДІВНИЦТВО