ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ЕСТЕТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ВУЛИЧНИХ МЕБЛІВ У ДИЗАЙН МІСЬКИХ ПАРКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.27Ключові слова:
вуличні меблі, міські парки, громадський простір, ландшафтний дизайн, інтеграція дизайну, симбіоз, ментальне здоров’я, естетична цінність.Анотація
Метою дослідження є аналіз ролі та концептуальних засад сучасних елементів вуличних меблів у ширшому контексті дизайну міських парків і ландшафтів, орієнтованих на підтримку ментального здоров’я. У роботі досліджено, як вуличні меблі сприяють і функціональному, й естетичному наповненню публічного простору, впливаючи на вибір матеріалів, взаємодію користувачів і культурну значущість середовища. Особлива увага приділяється уточненню взаємозв’язку між вуличними меблями та просторовим плануванням, а також визначенню підходів до дизайну, що підвищують загальну ефективність і візуальну якість громадських середовищ. Методологія. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає огляд літератури та аналіз прикладних кейсів сучасного дизайну з інтеграції вуличних меблів у публічні ландшафтні середовища. Особливий акцент зроблено на прикладах публічних просторів, орієнтованих на ментальне здоров’я, з метою оцінювання концептуальної та практичної узгодженості рішень у сфері дизайну вуличних меблів. У дослідженні висвітлено принципи просторової гармонії, функціональності та орієнтації на користувача, що дає змогу визначити ефективні шляхи інтеграції естетики дизайну з повсякденними функціональними потребами. Результати. Розроблено концептуальну модель дизайну, що акцентує на гармонійному співіснуванні естетики й середовища в публічному ландшафті. Запропонована модель ґрунтується на критеріях, орієнтованих на користувача, як-от: візуальна залученість, інтерактивність і психологічний комфорт. Завдяки врахуванню цих чинників, дослідження демонструє, як сучасні вуличні меблі можуть сприяти створенню інклюзивного, ментально підтримувального середовища. Отримані результати сприяють розвитку публічних просторів, що відповідають колективним психологічним очікуванням і підвищують добробут завдяки продуманому просторовому й предметному дизайну. Наукова новизна. У дослідженні запропоновано цілісний підхід до дизайну, що інтегрує вуличні меблі в просторову та естетичну структуру ландшафтів міських парків. Уведено поняття «екологічний модуль подвійної дії», який одночасно виконує рекреаційні, терапевтичні та візуальні функції. Показано, що зонування простору з урахуванням активних та напівактивних зон у поєднанні з гармонійним розміщенням вуличних меблів покращує користувацький досвід. Запропонована модель сприяє формуванню симбіотичного зв’язку між естетикою, функціональністю та взаємодією з користувачем – аспекту, що раніше недостатньо висвітлювався в науковій літературі з дизайну середовища. Практична значущість. Дослідження пропонує цілеспрямований аналіз взаємозв’язку архітектурних матеріалів, естетичних принципів і функціональних вимог у контексті громадських просторів, орієнтованих на збереження ментального здоров’я. Показано, як ці компоненти можуть бути узгоджено інтегровані для покращення зручності, доступності та сенсорного сприйняття відкритих громадських просторів. У роботі наголошено на ролі вуличних меблів у створенні міських середовищ, спрямованих на здоров’я населення, і запропоновано дизайнерські стратегії, що формують симбіоз між штучними об’єктами та навколишнім ландшафтом. Такі стратегії базуються на культурній ідентичності, громадській участі та візуальній гармонії й надають практичні орієнтири для розвитку інклюзивних, сталих і емоційно підтримувальних публічних просторів.
Посилання
Abusaada H., Elshater A. Effect of people on placemaking and affective atmospheres in city streets. Ain Shams Engineering Journal. 2021. Vol. 12(3). Р. 3389–3403. doi: https://doi.org/10.1016/ j.asej.2021.04.019.
Arruda A., Moroni I., Bezerra P., Silva P., de Paiva R.B.F. Practical Urban: The Urban Furniture and Its Relationship with the City. In: Soares M.M., Falcão C. (eds). Advances in Ergonomics Modeling, Usability & Special Populations. AHFE 2016. Advances in Intelligent Systems and Computing, Springer, Cham. 2016. Vol. 485. P. 413–423. https://doi.org/10.1007/978-3- 319-41983-1_39.
Askarizad R., Safari H. The influence of social interactions on the behavioral patterns of the people in urban spaces (case study: The pedestrian zone of Rasht Municipality Square, Iran). Cities. 2020. Vol. 101. Р. 102687. doi: https://doi.org/10.1016/ j.cities.2020.102687.
Askarizad R., He J. The role of urban furniture in promoting gender equality and static social activities in public spaces. Acta Societatis Technologiae Japonicae. 2024. Vol. 13(1). Р. 1–15. https://doi.org/10.1016/ j.asej.2024.103250.
Basu N., Oviedo-Trespalacios O., King M., Kamruzzaman M., Haque M. The influence of the built environment on pedestrians’ perceptions of attractiveness, safety and security. Transportation Research Part F: Traffic Psychology and Behaviour. 2022. Vol. 87. P. 203–218. doi: https://doi.org/10.1016/ j.trf.2022.03.006.
Bulduk B. An analysis of the use of urban furniture in city advertising in terms of aesthetic/visual appreciation training: city design. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2012. Vol. 46. P. 3279–3283. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.06.051.
Chen Y., Liu H. Design for inclusive and sustainable street furniture in urban environments. Landscape Architecture Frontiers. 2020. Vol. 8(1). Р. 34–45.
Creus M.Q. Espacios, furniture urban elements. In: Serra J. Urban elements, furniture y microarchitecture. Barcelona: Ed. Gustavo Gili; 1996. P. 6–14.
Gnatiuk L. R., Zhuravlova K. S. Environmental Design of the Rehabilitation Center. Theory and practice of design. 2024. Vol. 4(34). P. 229–236. doi: https:// doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.26.
Guedes J. B. Design no Urbano: Metodologia de Análise Visual de Equipamentos no Meio Urbano : дис. ... д-ра наук : 24.00.00 ; Desenvolvimento Urbano. Universidade Federal de Pernambuco, 2005. 241 с.
Herring E. Street Furniture Design: The Challenges of Modernism in Post-War Britain. London: Routledge, 2016. 240 с.
Inoue T., Manabe R., Murayama A., Koizumi H. Landscape value in urban neighborhoods: A pilot analysis using street-level images. Landscape and Urban Planning. 2022. Vol. 221. P. 104357. doi: https:// doi.org/10.1016/j.landurbplan.2022.104357.
John N. M., Da Luz Reis A. T. Percepção, estética e uso do mobiliário urbano. Gestão & Tecnologia de Projetos. 2010. Vol. 5(2). P. 180–206. doi: https: //doi.org/10.4237/gtp.v5i2.106.
Ma Q., Wei X., Ren G. Street Design Guidelines and Urban Road System Improvement: From Traffic Volume to Space Quality. Transportation Research Procedia. 2024. Vol. 72. P. 3267–3282. doi: https://doi.org/ 10.1016/ j.trpro.2024.12.095.
Mourthé C. R. Mobiliário urbano em diferentes cidades brasileiras: um estudo comparativo: Dissertação (Mestrado em Arquitetura e Urbanismo). Universidade de São Paulo; 1998.
Mumford L. A cidade na história: suas origens, transformações e perspectivas. 4ª ed. Trad. Neil R. Da Silva. São Paulo: Martins Fontes; 1988. P. 9–36, 521–551.
National Association of City Transportation Officials. Urban Street Design Guide. Washington, D.C.: Island Press; 2013. P. 250–258.
Pearson C.A. Streets and Squares. 3rd ed. New York: McGraw-Hill; 2011. P. 15–16.
Ragheb S.A., Faragallah R.N. User-Oriented Urban Furniture Indicators to Enhance Placemaking Approach. HBRC Journal. 2024. Vol. 21(1). P. 37–61. doi: https://doi.org/10.1080/16874048.2024.2435698.
Rui Q., Cheng H. Quantifying the spatial quality of urban streets with open street view images: A case study of the main urban area of Fuzhou. Ecological Indicators. 2023. Vol. 153. Article 111204. doi: https:// doi.org/10.1016/ j.ecolind.2023.111204.
Tülek B., Timur Ö.B., Karaca E., Timur U.P. Çankırı urban landscape. Ain Shams Engineering Journal. 2023. Vol. 14(11). Article 102619. https://doi.org/ 10.1016/j.asej.2023.102619.
Tian M, Li Z, Xia Q, Peng Y, Cao ‚T, Du T, et al. Walking in China’s historical and cultural streets: the factors affecting pedestrian walking behavior and walking experience. Land. 2022. Vol. 11(9): 1491. doi: https:// doi.org/10.3390/land11091491.
Малік Т.В., Пащенко Г.В., Житник К.С. Дизайн-концепція ландшафтного простору відновлюваних територій на прикладі житлового кварталу в м. Гостомель Київської області за допомогою 3D-інструментів. Теорія та практика дизайну. Київ : КАІ, 2024. Вип. 4(34). C. 517–523. doi: https:// doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.56.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Лі Ченьсі, Тетяна Булгакова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










