ІСТОРІЯ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ РОМАНСЬКОГО ЦЕМЕНТУ В АРХІТЕКТУРІ ХІХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.36.14Ключові слова:
романцемент, натуральний швидкий цемент, вапняковий цемент, гідравлічне вапно, цемент розендейл, архітектурний декор ХІХ ст.Анотація
Анотація. Відкриттю романського цементу Паркера в 1796 р. передував довгий шлях від римського бетону до «водного вапна» Смітона. Спочатку його виробляють із септаріїв, згодом – із мергелів та доломітів. У першій пол. ХІХ ст. поряд з Англією цемент активно виробляють у Франції та Німеччині, згодом виробництво поширюється на решту Європи та Америки. Залежно від регіону його називають романським, швидким природнім цементом або назвами, приналежними до місцевості. Він відіграє ключову роль у розбудові транспортної інфраструктури країн. Завдяки інноваціям французів та італійців він стає невід’ємною складовою частиною оздоблення будівель. Романцемент відіграє важливу роль у становленні залізобетону, проте згодом поступається портландцементу. Період застосування романського цементу характеризується переходом від традиційної архітектури з природнього каменю до штучного каменю й подальшої її трансформації в залізобетонну. Мета: дослідити особливості виробництва та використання романського це- менту в архітектурі ХІХ століття. Методологія: метод систематизації та синтезу літературних джерел, контент-аналіз, інтерпретація даних, узагальнення результатів. Результати. Визначено важливість пуцолани і трасу як гідравлічних добавок, які відігравали ключову роль у гідротехнічному будівництві до кінця XVIII ст. Встановлено особливості виготовлення та застосування гідравлічного вапна. Висвітлено чинники, що вплинули на появу романцементу в Англії, його розвитку і подальшого пошуку альтернативних в’яжучих, що призвело до появи портландцементу. Розглянуто передумови, що вплинули на швидкий розвиток застосування романцементу у Франції як конструктивно-декоративного матеріалу та його поширення Європою. Визначено роль Італії в початку застосування романцементу як декоративно-опоряджувального матеріалу. Розглянуто розвиток технологій у Франції, що вплинули на перехід від штучного каменю до залізобетонних конструкцій. Наукова новизна. Визначено роль і місце романського цементу в розвитку та становленні архітектури ХІХ століття. Практична значущість: Сформовано цілісне розуміння поширення застосування романського цементу в архітектурі XIX століття. Систематизовано дані про початок використання і виробництва романських цементів у різних країнах.
Посилання
Баранович Л., Баранович О. Бетон: історія його виникнення та шлях його прогресу як передового будівельного матеріалу. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Архітектура та будівництво». 2024. № 25. C. 78–84. DOI: 10.31734/ architecture2024.25.078.
Дорошенко О., Дорошенко Ю. Історія розвитку і використання цементного бетону в будівництві. Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. 2010. В. 7. С. 99–102.
Bezançon X., Devillebichot D. History of modern and contemporary construction in France. Paris: Eyrolles. 2013. pp. 53–54.
Bella D. François Hennebique inventeur du béton armé. Cent ans de vie dans la région. 1898. T. 1, pp. 90–91.
Bosc J., Chauveau J., Clément J. Joseph Monier et la naissance du ciment armé. Éditions du Linteau. 2001. p. 66.
Cantisani E., Falabella A., Fratini F., Pecchioni E., Vettori S., Antonelli F., Giamello M., Lezzerini M. Production of the Roman Cement in Italy: Characterization of a Raw Material Used in Tuscany between 19th and 20th Century and Its Comparison with a Commercialized French Stone Material. Int. J. Archit. Herit. 2018. №12, pp. 1038–1050. DOI: 10.1080/15583058.2018.1431730.
Chelini J., Alcuin, Charlemagne et Saint-Martin de Tours. In Revue d’histoire de l’Église de France. 1961. pp. 19–50.
Hubert J. Une grande figure du patrimoine régional Rhône-Alpes: François Cointeraux (1740–1830) : pionnier de la construction moderne en pisé. 1994. pp. 3–12.
Jebbawy M., Thiery V., Bouichou M., Marie- Victoire E., Davy C., Izoret L., Albert-Mercier C., Moreau M. Study of the first boulogne-sur-mer cements used for a historic aqueduct from the 19th century. Materials and Technologies. 2022. pp. 555–561. DOI: 10.17222/ mit.2022.554.
John Smeaton. American society of civil engineers. URL: https://www.asce.org/aboutcivil- engineering/history-and-heritage/notable-civilengineers/ john-smeaton (дата звернення: 25.04.2025).
Kozłowski R., Hughes D., Weber J. Roman cements – key materials of the built heritage of the nineteenth century. Technologies and Practice in Historic Heritage Structures / by the editor M. Boştenaru Dan, R. Přikryl, Á. Török, Dordrecht: Springer. 2010. pp. 1–28.
Maljaee H., Silva A., Velosa A. Characterization of Mortar from Casa Barbot (Portugal), a Case Study from the Beginning of the 20th Century. Buildings. 2023. Vol. 13. № 232. DOI: 10.3390/buildings13010232.
Mary L, Notice sur la vie et les travaux de M. Vicat, inspecteur général des ponts et chaussées. Annales des ponts et chaussées. Mémoires et documents relatifs à l’art des constructions et au service de l’ingénieur. 1862. P. 180–216.
Moore D. Aspdin’s “Portland Cement” Patent. Cement Plants and Kilns in Britain and Ireland. 2017. URL: https://www.cementkilns.co.uk/cemkilndoc008. html (дата звернення: 25.04.2025).
Moore D. Frost’s “British Cement” Patent. Cement Plants and Kilns in Britain and Ireland. 2017. URL: https://www.cementkilns.co.uk/cemkilndoc007. html (дата звернення: 25.04.2025)
Moore D. I. C. Johnson’s experiments on Portland Cement. Cement Plants and Kilns in Britain and Ireland. 2025. URL: https://www.cementkilns.co.uk/ cemkilndoc010.html (дата звернення: 25.05.2025).
Moore D. Parker’s “Roman Cement” Patent. Cement Plants and Kilns in Britain and Ireland. 2017. URL: https://www.cementkilns.co.uk/cemkilndoc006. html (дата звернення: 25.04.2025).
Pintér F., Gosselin C. The origin, composition and early age hydration mechanisms of Austrian natural Portland cement. Cement and Concrete Research. 2008. Vol.110. P. 1–12. DOI: 10.1016/ j.cemconres.2018.04.020.
Raczkiewicz W. Beton – materiał budowlany znany od wieków. Konstrukcje-elementy-materialy. Przeglad budowlany. 2012. P. 13–18.
Stegmann K., Kuban S. “Ruhelos und unsteten Sinnes” – Zur Bedeutung des Eisenbetonpioniers Gustav Adolf Wayss (1851–1917). Beton- und Stahlbetonbau. 2017. Vol. 8. P. 545–555.
Szeląg H., Garbacik A., Pichniarczyk P., Baran T. Cement romański i jego właściwości. Surowce i Maszyny Budowlane. 2008. № 1. P. 74–78. [22] Szeląg H., Garbacik A., Pichniarczyk P., Baran T. Współczesny cement romański i jego właściwości. Czasopismo techniczne. Budownictwo. 2009. № 2. P. 337–345.
Werner D., Burmeister K. An Overview of the History and Economic Geology of the Natural Cement Industry at Rosendale, Ulster County, New York. Journal of ASTM International. 2007. Vol. 4. № 1. P. 1–14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Григорович Федоришин, Олег Валерійович Рибчинський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










