ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАВЧАННІ АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНУ

Анотація

Анотація. У статті розглядаються перспективи впровадження штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес у галузях архітектури та дизайну. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням застосування ШІ здобувачами вищої освіти, що, з одного боку, відкриває нові можливості для моделювання, візуалізації та автоматизації, а з іншого – провокує зниження рівня самостійного мислення, уніфікацію результатів та залежність від шаблонів. Метою дослідження є обґрунтування доцільності інтеграції ШІ в освітній процес із позиції збереження креативності, формування критичного мислення та оновлення педагогічних стратегій. Автори прагнуть продемонструвати, що за належного методичного супроводу ШІ може стати ефективним інструментом у процесі проєктного навчання. Методологія дослідження базується на застосуванні аналізу й синтезу освітніх кейсів, моделюванні навчальних ситуацій, порівняльному аналізі двох типових моделей використання ШІ, а також SWOT-аналізі їхніх сильних і слабких сторін. У результаті дослідження виокремлено дві репрезентативні моделі використання ШІ у проєктній діяльності: активна модель – із залученням генеративних інструментів на всіх етапах роботи (приклад UX/UI-дизайну); та обмежена модель – із мінімальним використанням ШІ як допоміжного засобу (приклад архітектурного проєктування). Проведено аналіз переваг та ризиків кожної моделі в контексті формування аналітичного мислення, авторської позиції та відповідності вимогам ринку. Наукова новизна полягає в систематизації підходів до інтеграції ШІ в навчання дизайнерів і архітекторів, а також у пропозиції типології моделей відповідно до рівня автономності ШІ у проєктному процесі. Практична значущість дослідження полягає в розробленні методичних орієнтирів для викладачів, що дозволяють зберігати баланс між інноваційністю цифрових інструментів і розвитком креативного потенціалу студентів. Отримані результати можуть бути адаптовані та використані для формування оновлених навчальних програм у різних галузях знань, які передбачають регульоване та цілеспрямоване залучення ШІ. Водночас зазначено необхідність розроблення педагогічних стратегій, що врівноважують технологічний прогрес і розвиток індивідуального мислення.