БІОФІЛЬНИЙ ДИЗАЙН У ШТУЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЯК СТРАТЕГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ

Анотація

Анотація. У статті розглядаються особливості формування біофільного дизайну як сучасного методу проєктування на основі концепції сталого розвитку архітектури, що повертає людину до контакту з природою через штучне середовище. Метою статті є визначення особливостей біофільного дизайну та його ролі у вирішенні екологічних проблем у штучно створеному середовищі. Методологія. В основу дослідження покладено методи критичного аналізу, порівняльний метод та метод аналізу статей у спеціалізованих виданнях. Результати. У статті представлено основні принципи біофільного дизайну. Основна увага приділена уточненню особливостей сприйняття природи двох типів біофільного дизайну: на основі прямого та непрямого контакту з природою. Наукова новизна. Визначено нові тенденції проєктування на основі концепції бірфільного дизайну, що спрямовані на підвищення якості психофізіологічного стану людини в умовах штучного середовища. Практична значущість. Результати досліджень можуть бути використані на практиці для організації інтер’єру, орієнтованого на зв’язок людини з природою. У результаті дослідження виявлено роль та особливості біофільного дизайну на сучасному етапі розвитку сталої архітектури. Наголошено на низці психологічних переваг використання концепції біофільного дизайну в архітектурі, зокрема у внутрішньому просторі будівель як важливого складника покращення емоційного та фізичного стану людини, змін у її свідомості, що загалом повинно призвести до нової концепції відповідальності за захист навколишнього середовища та нашого ставлення до нього.