ІНТЕРАКТИВНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТА СЕНСОРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДИЗАЙНІ ДОСТУПНИХ ІНТЕР’ЄРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.33Ключові слова:
сучасний дизайн інтер’єру, інтерактивні, мультимедійні та сенсорні технології, інтерактивне предметно-просторове середовище, інформаційні медіаекрани, інтерактивні панелі, тактильно-сенсорні дисплеї, сенсорні панелі, світлодіодна підлога, доступність, особливості формування.Анотація
Анотація. Висвітлено особливості та тенденції впровадження і застосування сучасних інтерактивних, мультимедійних і сенсорних технологій у процесі розробки доступного дизайну інтер’єру. Уточнена та скоригована існуюча термінологія дослідження. Визначено доцільність застосування у дизайні доступних інтер’єрів новітніх цифрових технологій: інтерактивних (інформаційні медіаекрани, дисплеї); мультимедійних (інтерактивні панелі, тактильно-сенсорні дисплеї); сенсорних (сенсорні панелі, світлодіодна підлога). Встановлено, що інтеграція інтерактивних, мультимедійних, сенсорних об’єктів та технічних засобів, хоч і має дещо опосередковане, додаткове рішення, проте набуває значущості саме у процесі надання інформативності, навігації та доступності дизайну сучасних інтер’єрів. Мета. Встановлення особливостей і тенденцій застосування інтерактивних, мультимедійних та сенсорних технологій у дизайні доступних інтер’єрів. Методологія. Використано теоретичні методи дослідження, аналіз закордонного досвіду дизайну доступних інтер’єрів з мультимедійними і сенсорними технологіями. Застосовано графоаналітичний метод. Результати. Встановлення особливостей і тенденцій впровадження сучасних інтерактивних, мультимедійних і сенсорних технологій у доступному дизайні інтер’єрів. Наукова новизна полягає у висвітленні особливостей та тенденцій подальшого розвитку сучасних інтерактивних, мультимедійних і сенсорних технологій у процесі розробки доступного дизайну інтер’єру. Практична значущість. Проведено аналіз існуючих зарубіжних, вітчизняних прикладів дизайну доступних інтер’єрів із застосуванням інтерактивних, мультимедійних та сенсорних технологій. Виявлено необхідність визначення вимог і загалом концепції сенсорної доступності у дизайні інтер’єрів, при залученні: інтерактивних, мультимедійних і сенсорних технологій, що забезпечуватиме повноцінне перебування осіб з вадами слуху, зору, тощо.
Посилання
Бармашина Л.М. Формування середовища життєдіяльності для маломобільних груп населення. Київ : Союз-Реклама, 2000. 89 с.
Боднар О.Я. Актуальні проблеми сучасної теорії дизайну. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2005. Вип. 2. С. 22–27.
Брижаченко Н. Сенсорні технології в дизайні предметно-просторового середовища. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2015. Вип. 34. С. 59–66.
Даниленко В.Я. Дизайн : підручник. Харків : ХДАДМ, 2003. 320 с.
Данчак І. О. Оптимальні об’ємно- планувальні вирішення будинків-інтернатів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Архітектура : зб. наук. пр. / за ред. О. Дорошенко. Львів, 2004. № 505. С. 268–273.
Данчак І.О., Лінда С.М. Пристосування житлового середовища для людей з обмеженими фізичними можливостями. Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2002. 127 с.
Кисіль С.С., Полякова О.В., Булгакова Т.В. Цифрові технології в дизайні сучасного внутрішнього середовища цивільних будівель. Art and Design. 2020. № 1 (09). С. 105–114.
Куцевич В.В. Організація архітектурного безбар'єрного середовища на основі принципів універсального дизайну. Будівництво України : науково-виробничий журнал. 2017. № 4. С. 2−9.
Куцевич В.В. Архітектурна типологія та нормативно методична база проектування цивільних будівель та споруд. Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: збірник наукових праць. Київ: КиївЗНДІЕП, 2001. С. 12–21.
Олійник О.П., Гнатюк Л.Р., Чернявський В.Г. Основи дизайну інтер'єру : навчальний посібник. Київ : НАУ, 2011. 228 с.
Скляренко Н.В. Інтегрована дизайн-система як модель сучасних художньо-проектних процесів. Теорія та практика дизайну. 2016. Вип. 9. С. 228−239. DOI: https://doi.org/10.18372/2415-8151.9.10582.
Скляренко Ю. Створення середовища життєдіяльності для інвалідів – це перехід до більш високого рівня комфорту для всіх людей. Вісник НУ «Львівська політехніка». Архітектура. 2004. № 505. С. 306−328. [13] Hara K. Designing Design. Baden: Lars Müller Publishers. 2011.
Kluszczyński R. Sztuka interaktywna. Od dzieła-instrumentu do interaktywnego spektaklu. Warszawa : Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne. 2010. ISBN: 978-83-60807-73-6.
Kluszczyński R. Społeczeństwo informacyjne. Cyberkultura. Sztuka multimediów. Kraków : Rabid. 2001.
Lichez R. Rethinking Architecture, Design Students and Physically Disabled People. Berkeley : University of California Press. 1987.
Manovich L. Język nowych mediów. Warszawa : Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne. 2006.
Popper F. From Technological to Virtual Art. Boston, Cambridge, Massachusetts: MIT Press. 2007.
Ryhl C. Accessibility and sensory experiences: designing dwellings for the visual and hearing impaired. NA 22, 2013. no. 1/2.
Zob Y. Spielmann, Video: The Reflexive Medium. Cambridge : MIT Press, 2010.
