ПРОБЛЕМИ ПОЄДНАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ З АВАНГАРДНИМИ ФОРМАМИ У СУЧАСНІЙ АРХІТЕКТУРІ ХРИСТИЯНСЬКОГО СХОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.7Ключові слова:
церковна архітектура, українська церковна архітектура, архітектура християнського Заходу, авангардна церковна архітектура, архітектура християнського Сходу, греко-католицький храм, православний храм, традиція, естетика, храмобудування, формоутворення, канонічність, нові архітектурні ідеї, архітектоніка, тектоніка.Анотація
Анотація. Якими б докладними не були розвідки про християнську церковну архітектуру, зокрема й про українську, вони не дають відповіді на всі питання щодо подальшого розвитку цього типу споруд. Не з вини дослідників цієї теми, а з причини того, що предмет дослідження і сприйняття є надто не однозначним, широким і синкретичним. Мета: прослідкувати особливості трансформації усталених християнських архітектурно-естетичних традицій в процесі формування авангардної архітектури християнських храмів ХХ – початку ХХІ ст. Розглянути важливі проблеми впровадження нових будівельних матеріалів і технологій, необхідність синтезації традицій церковної архітектури з сучасними архітектурно-конструктивними рішеннями. Методологія. Під час дослідження формування авангардної церковної архітектури ХХ – початку ХХІ ст. застосовано метод системного аналізу, синтезу та узагальнення наявних бібліографічних джерел; практичний проєктний та архітектурно-будівельний досвід; досвід спілкування з замовниками, інвесторами та користувачами об’єктів храмобудування. Результатом є поглиблене дослідження формування естетичних християнських традицій церковної архітектури ХХ – початку ХХІ ст. в процесі її створення та розвитку. Наукова новизна заключається в комплексному підході до аналізу поєднання традицій з авангардними формами церковної архітектури ХХ – ХХІ ст. в контексті новітньої церковної архітектури України на прикладі творчості архітектора Лариси Скорик. Практична значущість. Культурні традиції, сформовані ще в часи Візантії, що ґрунтувалися на релігійному християнському символізмі, втілилися в первісну храмову архітектуру. Будучи системною, прогресивною та всеохоплюючою, культура Візантії, включно з архітектурною естетикою заполонила свого часу всю Західну, а згодом Східну Європу, зокрема і Русь-Україну. Цей вплив дійшов до нашого часу у вигляді архітектурних рішень сучасних архітекторів у сучасній українській церковній архітектурі. Його дослідження відкриває нам більш ширше розуміння морфології українського традиційного церковного будівництва та те, які риси стародавньої архітектури вбирають у себе авангардні форми церковної архітектури нашого часу.
Посилання
Вітченко Д. Національна архітектура Європи ХІХ – ХХ ст. (Ч. 1/3, 2/3, 3/3). URL: https:// www.youtube.com/watch?v=s3RTn8t1Ii8; https://www. youtube.com/watch?v=D8UrA6LTqW4; https://www. youtube.com/watch?v=usQfZWeQFSI&t=3500s (дата звернення: 01.09.2024).
Гіщинський В. Василіянський монастир св. Василія Великого в Києві. URL: https://misionar. in.ua/publish/z-zhyttia-chsvv/vasiliyanskiy-monastirsv- vasiliya-vyelikogo-v-kiyevi/ (дата звернення: 10.08.2024).
д-р Драган М. Українські дерев’яні церкви. Збірки Національного музею у Львові. Львів. 1937. 159 с., 269 іл. (в двох томах).
Єленський В. Храмобудівництво в Україні. 2006. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/954170. html (дата звернення: 10.08.2024).
Козлова К. Скільки можна: Чому в Україні будують застарілі церкви? 2020. URL: https:// birdinflight.com/architectura-uk/20200716-orthodox. html (дата звернення: 01.08.2024).
Криворучко Ю. Якій бути архітектурі української церкви після томосу. 2019. URL: https:// zbruc.eu/node/85965 (дата звернення: 01.08.2024).
Куцевич В. Канонічна структура побудови православних храмів. : Збірник наукових праць. Українська академія мистецтва. Випуск № 30. 2021. С. 5–13.
Куцевич В. В. Культові будинки та споруди різних конфесій. Посібник з проектування. КиївЗНДІЕП. 2002. 117 с.
Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. Київ. «Мистецтво», 1968. 464 c.
Логвин Н. Хрестово-банні храми стародавнього Києва в контексті середньовічної східно християнської архітектури. : Архітектурна спадщина України № 2. Київ. 1995. С. 33–51.
Логвин Н. До проблеми ґенези хрещато- баневого архітектурного типу : Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск № 60. 2021. С. 237–246.
Лошкарєв П. Развалины церкви св. Сименона и Копыревъ конецъ древняго Кіева (с планами Кіева до конца ХVІІІ века и церкви на Кудрявць) : Труды Кіевской Духовной Академіи № 5. 1879. С. 96–121.
Лушпинський О. Деревяні церкви Галичини XVI – XVIII ст.. Львів, 1920. 40 рис.
Олійник Г. Архітектура української церкви у трактуванні Вадима Щербаківського. International Science Journal of Engineering & Agriculture. Vol. 3, № 1, 2024, pp. 1–7. doi: 10.46299/j.isjea.20240301.01.
Павлуцький Г. Дерев'яні та муровані храми України / передм. А. О. Пучков; додатки В. В. Вечерський; переклад О. В. Ушкалова; упоряд. О. О. Савчук. Харків. Видавець О. Савчук. 2017. С. 29–49; С. 119–152.
Таранушенко С. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України., ред. М. П. Бажан, Г. Н. Логвин. Київ. Будівельник. 1976. 332 c.
Щербаківський В. Ілюзійне підвиoення внутрішньої високости українських церков. : Грушевський М. Перетц В. Васіленко М.. Записки Українського наукового товариства у Києві. Київ. Друкарня Другої Друкарської Спiлки. 1913 р. с. 155–167.
Anagnostou Thomas. Καθεδρικός Ναός Αγίου Ανδρέα. 2021. URL: https://patrascasale.gr/blog-gr/ saintandrew-gr (дата звернення: 30.08.2024).
Beau Peregoy. 15 Landmark Buildings by Architect Eero Saarinen. 2016. URL: https://www. architecturaldigest.com/gallery/architect-eero-saarinenlandmark- buildings (дата звернення: 02.09.2024).
Belén Maiztegui. Europe's Brutalist Churches and Chapels, by Stefano Perego. 2020. URL: https:// www.archdaily.com/952055/europes-brutalist-churchesand- chapels-by-stefano-perego?ad_medium=gallery (дата звернення: 03.09.2024).
Мικελάκησ Мάνοσ. «ΈΚφΡΑσΙσ» Γ.Π. ΛΑββΑ – Συνέχεια και ανανέωση στην ορθόδοξη ναοδομία. URL: https://www.archaiologia.gr/wpcontent/ uploads/2011/07/115-13.pdf (дата звернення: 30.08.2024).
Sokol Gojnik Z., Duh moderne i nova liturgijska strujanja na primjeru crkve Gospe od Zdravlja u Splitu. : CCP № 59 (2007.). С. 143–162. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/14395533.pdf (дата звернення: 12.09.2024).
Sokol Gojnik Z., In memoriam: dr. sc. Tomislav Premerl. Moderna arhitektura kao nova tradicija : KAJ, LI, Zagreb № 1-2. 2018. С. 12 – 14. URL: https://hrcak. srce.hr/file/301616 (дата звернення: 12.09.2024).
Αγησιλάου Γιάννης. Ορθόδοξη Ναοδομία: Παρελθόν, Παρόν και Μέλλον – Είναι δυνατή η επανασύνδεση της Αρχιτεκτονικής με την Εκκλησία;. 2019. URL: https://architecture.org.cy/orthodoksinaodomia- parelthon-paron-kai-mellon-einai-dynati-iepanasyndesi- tis-architektonikis-me-tin-ekklisia/ (дата звернення: 12.09.2024).
Γιακουμακατοσ Α., Η λειτουργία της αρχιτεκτονικής και η σύγχρονη εκκλησία. 2008. URL: https://www.tovima.gr/2008/11/24/opinions/ileitoyrgia- tis-arxitektonikis-kai-i-sygxroni-ekklisia/ (дата звернення: 18.09.2024).
Λαουτάρης Γ. Παναγία Φανερωμένη Στη Βουλιαγμένη: Παράδοση Και Πρωτοπορία. 2015. URL: http://3vita.gr/panagia-faneromeni-vouliagmeni-16286 (дата звернення: 17.07.2024).
Ο ιερός ναός Αποστόλου Παύλου στην Κόρινθο. 2016. URL: https://www.dogma.gr/diafora/oieros- naos-apostolou-pavlou-stin-korintho/32538/ – google_vignette (дата звернення: 17.07.2024).
Τσαγγαλάς Ευάγγελος, Μπάρμπας Κωνσταντίνος. Σύγχρονη ελληνορθόδοξη ναοδομια- Σκέψεις και διαπιστώσεις. 06.Νεοβυζαντινισμός... τις πταίει;. 2006. URL: https://www.greekarchitects.gr/ gr/αρχιτεκτονικες-ματιες/προφασεις-εν-αμαρτιαις- σύγχρονη-ελληνορθόδοξη-ναοδομια-σκέψεις-και- διαπιστώσεις-μερος-α-id683 (дата звернення: 25.09.2024).
