ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЄКТУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ БУДИНКІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Анотація

Анотація. Метою даного дослідження є вивчення принципів проєктування житлового простору в будинках для людей похилого віку, які потребують допомоги, з урахуванням їхніх фізіологічних, психологічних та соціальних потреб. Серед основних завдань – розробка рекомендацій щодо створення безпечного, комфортного та гнучкого житлового середовища, яке сприяло б поліпшенню якості життя людей похилого віку, а також аналіз існуючих прикладів будинків для літніх людей з різних країн світу. Методологія. В дослідженні використовувалися методи аналізу наукових публікацій, проєктів та нормативних документів у галузі архітектурного проєктування для людей похилого віку. В роботі застосовувалися загальнонаукові методи: емпіричні (спостереження, опис, підбір ілюстративного матеріалу) та теоретичні (аналіз і синтез зібраного матеріалу, методи індукції та дедукції, порівняння та узагальнення). Методи формально-стилістичного та морфологічного аналізу використовувалися для дослідження проєктних рішень у будинках для людей похилого віку, таких як забезпечення простору для пересування інвалідних візків, розміщення функціональних зон і використання освітлення для забезпечення комфорту. Для виявлення закономірностей організації досліджуваного простору застосовувалися методи композиційного та художньо-образного аналізу. Вони дозволили розкрити роль архітектурних елементів у забезпеченні безпеки та створенні сприятливого психоемоційного середовища для літніх людей. Наукометричний метод дозволив проаналізувати досвід проєктування та організації просторів у будинках для людей похилого віку на основі наукових публікацій, виявити актуальність окремих напрямків та проблем, зокрема безпеки у ванних кімнатах, гнучкості планування спальних приміщень, створення зон активності та соціальної взаємодії. Також цей метод допоміг позначити виникнення нових тенденцій розвитку в проєктуванні житлових просторів для людей похи- лого віку, таких як використання природних елементів та інтеграція цифрових технологій для підтримки соціальних зв'язків. Результати. На основі аналізу було виділено основні принципи проєкту- вання житлового простору для людей похилого віку, такі як принцип безпеки, комфорту, гнучкості та функціональності. Встановлено, що для забезпечення ком- форту важливо враховувати фізіологічні потреби людей похилого віку, зокрема забезпечення належної вентиляції та освітлення. Для підвищення психологічного комфорту рекомендовано створення гнучких зон відпочинку та взаємодії з природою. Зокрема, було показано, що поділ на динамічні та статичні зони знижує рівень стресу та покращує якість життя мешканців будинків для літніх людей. Наукова новизна. Дослідження підкреслює необхідність інтеграції архітектурних та природних середовищ у проєктуванні будинків для літніх людей. У роботі акцентовано увагу на принципах проєктування, які забезпечують зручність пересування, комфорт та соціальну активність мешканців. Вперше було детально розглянуто приклади будинків престарілих із Австрії та Іспанії, що використовують унікальні архітектурні рішення для створення гармонійного житлового простору. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані при розробці нових проєктів будинків для літніх людей в Україні. Запропоновані рекомендації щодо проєктування житлового простору спрямовані на поліпшення умов проживання літніх людей, що потребують допомоги, і можуть бути інтегровані в чинні нормативи проєктування соціальних установ. Використання рекомендацій забезпечить створення безпечного і комфортного середовища, яке враховує особливості фізіології та психології старшого покоління.