ПРИНЦИП КОНЦЕПТУАЛЬНОСТІ У ПРОЄКТАХ АДАПТАЦІЇ ТА ПРИВЕДЕННЯ ДО СУЧАСНИХ ПОТРЕБ РЕВІТАЛІЗОВАНИХ ОБ'ЄКТІВ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ

Анотація

Мета. Метою даного дослідження є аналіз ролі та впливу принципу концептуальності у процесі ревіталізації, адаптації та приведення до сучасних потреб покинутих об'єктів архітектурної спадщини Східної Європи. Дослідження спрямоване на визначення того, як концептуальні підходи можуть підвищити ефективність та якість реалізації архітектурно-просторових рішень у таких проєктах. Методологія. Для досягнення мети використано різноманітні наукові методи. По-перше, застосовано граф-аналітичні методи для аналізу проєктів ревіталізації та адаптації об'єктів спадщини Східної Європи. По-друге, проведено порівняльний аналіз типологічних особливостей історичних будівель, споруд та комплексів. По-третє, за допомогою методу натурного дослідження оцінено сучасний стан будівель, їх конструкцій та архітектурно-історичних комплексів. Нарешті, структурний аналіз дозволив визначити зв’язки між елементами архітектурно-просторової структури будівель та факторами, що на них впливають. Додатково було здійснено вивчення та аналіз літературних джерел з питань концептуальної та адаптивної архітектури. Результати. Дослідження показало, що концептуальне проєктування відіграє ключову роль у виконанні архітектурно-просторових рішень для ревіталізації та адаптації будівель, споруд та комплексів історичної спадщини. Зокрема, процес виконання проєктів, спрямованих на раціональне використання існуючих середовищ, повинен включати початковий етап – пошук концептуальної ідеї. Це сприяє більш ефективному та художньо довершеному вирішенню завдань ревіталізації. Результати також підтверджують, що застосування принципу концептуальності дозволяє краще адаптувати ревіталізовані простори до сучасних потреб суспільства. Наукова новизна. Вперше було детально досліджено вплив концептуальності на процеси адаптації та ревіталізації архітектурної спадщини Східної Європи. Запропоновано новий підхід до дослідження ролі концепту в архітектурних рішеннях, що дозволяє досягти більш високої ефективності виконання проєктів. Це дослідження розширює розуміння того, як концептуальне проєктування може сприяти збереженню та адаптації історичних об'єктів у сучасних умовах. Практична значущість. Результати цього дослідження можуть бути використані архітекторами та фахівцями у сфері реставрації та адаптації архітектурних об'єктів для більш ефективного виконання проєктів ревіталізації. Вони також можуть слугувати методологічною основою для подальших наукових досліджень у цій сфері, а також бути корисними в освітніх програмах, що готують фахівців у галузі архітектури та збереження культурної спадщини.