ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОНУМЕНТАЛЬНО- ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА ВІДНЯ ПОЧАТКУ ХХ СТ. НА ТВОРЧІСТЬ ФЕДОРА КРИЧЕВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.28Ключові слова:
живопис, майоліка, Відень, Клімт, академіяАнотація
У статті досліджується вплив творів монументально-декоративного мистецтва на творчість видатного українського митця Федора Кричевського (1879–1947). Особлива увага приділяється його закордонним поїздкам із 1910 по 1913 р., під час яких він мав змогу безпосередньо вивчати роботи європейських майстрів, зокрема Гюстава Клімта. Мета полягає в аналізі та визначенні, як саме ці впливи проявилися у творчості Кричевського та як вони формували його художнє бачення. Методологія дослідження включає аналіз історичних документів, листування, архівних матеріалів та робіт, пов’язаних із життям і творчістю Федора Кричевського. Особливу увагу приділено вивченню його перебування у майстерні Гюстава Клімта та аналізу творів, які безпосередньо вплинули на Кричевського. Використовуються також мистецтвознавчі підходи для оцінки впливу віденської сецесії на художні твори Кричевського. Результати дослідження показали, що під час закордонних поїздок, зокрема в період навчання у Гюстава Клімта, Федір Кричевський значно розширив свій художній кругозір і засвоїв риси віденської сецесії. Це виразно відображається у його монументальних роботах та живописі. Роботи Клімта, такі як розписи інтер’єру Kunsthistorisches Museum Wien, а також серія розписів аудиторії Віденського університету, значно вплинули на Кричевського. Окрім того, дослідження виявило, що Кричевський перейняв техніку декорування фасадів майолікою, що також відобразилося у його власних роботах. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні конкретних творів та технік, які вплинули на Федора Кричевського під час його перебування за кордоном. Дослідження вперше детально аналізує вплив робіт Гюстава Клімта на Кричевського та показує, як ці впливи відобразилися у його творчості. Це дає нове розуміння процесів художньої взаємодії між європейськими митцями та українськими художниками початку ХХ ст. Практична значущість дослідження полягає у використанні отриманих знань для подальшого вивчення творчості Федора Кричевського та інших українських митців того періоду. Виявлені впливи можуть бути корисними для мистецтвознавців, викладачів, студентів та інших дослідників, які займаються історією мистецтва. Окрім того, результати дослідження можуть бути використані для популяризації українського мистецтва та його взаємозв’язків з європейськими художніми течіями.
Посилання
Блакитний Є. Спотворений образ митця (Радянське мистецтвознавство про Федора Кричевського). Сучасність. Мюнхен, 1984. № 9.
Блюміна І. Майстер живописної палітри. Київський вісник. 1999, 22 травня.
Бондаренко Р.І., Грузін Д.В. Кричевський Федір Григорович. Енциклопедія історії України : у 10 т. / ред. В.А. Смолій та ін. Київ : Наукова думка, 2009. С. 401. ISBN 978-966-00-0855-4.
Вулиці Києва. Довідник / за ред. А.В. Кудрицького. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. С. 111. ISBN 5-88500-070-0.
Жадько В.О. Український некрополь. Київ, 2005. С. 211.
Кричевський Федір Григорович. Словник художників України / за ред. М.П. Бажана та ін. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. С. 121–122.
Мусієнко П.Н. Федір Григорович Кричевський. Київ, 1966.
Рубан В. Кричевський і українська художня культура. Василь Кричевський. Київ, 2004.
Стельмащук Г. Українські митці у світі: Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст. Львів, 2013.
Федір Кричевський: Альбом. Київ, 1980.
Яценко С. Пам’яті майстра. ОМ. 2009. № 2.
Bahr H. Otto Wagner. Zum siebzigsten Geburtstag. Berliner Tageblatt und Handels-Zeitung. Abendausgabe (Nr. 339/1911, 40. Jahrgang), 1911. 1 f.; ZDB-ID 1467368-x, univie.ac.at.
Constantin von Wurzbach. Wagner, Otto. In Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich 1885. (Vol. 52, p. 122). Wien: Kaiserlich-königliche Hofund Staatsdruckerei.
Fliedl G. Gustav Klimt 1862–1918. Köln: Benedikt Taschen Verlag, 1994. pp. 77 ff.
Frisby D.P. Metropolitan Architecture and Modernity: Otto Wagner in Context (Master’s thesis). 1998. University of Glasgow.
Graf O.A. Ein Haus der Kunst MCM-MM von Otto Wagner. Mitteilungen der Österreichischen Galerie, 1962. 6, 33–45, Abb. 25–26; ZDB-ID 511979-0.
Lux J.A. Otto Wagner. Eine Monographie. München: Delphin-Verlag; 1914. Textarchiv – Internet Archive.
Mallgrave H.F. Modern Architectural Theory: A Historical Survey, 1673–1968. New York: Cambridge University Press, 2005. pp. 204–207.
Natter T.G. Biografie. In T.G. Natter, & G. Frodl (Eds.), Klimt und die Frauen 2000. p. 253. Köln: DuMont. ISBN 3-7701-5370-7.
Tietze H. Otto Wagner. Wien/Berlin/München/Leipzig: Rikola; 1922. Textarchiv – Internet Archive.
