ФОТОПРОЄКТ ЯК ПРОСТІР РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ: МЕТОДОЛОГІЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ЗВЕРНЕННЯ У ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ ФОТОГРАФІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТІВ DOCUMENTA 1950–1970-Х РОКІВ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.26Ключові слова:
Documenta, фотопроєкт, художня репрезентація, маніпулятивне звернення, дискурс сучасної фотографії, contemporary art, фотографія contemporary artАнотація
Метою статті є вивчення на прикладі фотопроєктів Documenta 1950–1970-х років феномену маніпулятивного звернення як, передусім, невід’ємного компоненту проектної культури у дискурсі сучасної фотографії. Методологія. У дослідженні використано методи історико-хронологічного та компаративного аналізу, які дали змогу визначити та інтерпретувати фотопроєкти Documenta як самодостатню проблему. Для дослідження конкретних проєктів, а також окремих творів було задіяно методи образно-стилістичного та композиційного аналізу. Результати. Проведене дослідження засвідчує, що Documenta не лише відстежує нові явища в мистецтві, а й активно формує їхні якості та змісти, користуючись власною ареною як експериментальним майданчиком. Так, відомий сьогодні субжанр так званого репортажного пейзажу виник на початку нульових років у рамках кількох авторських репрезентацій, що досліджували вплив художності місця на сприйняття повсякденних подій. Проєкти Documenta є важливим простором взаємодії кураторського та авторського бачення у межах фотографічної культури. Виставка акумулює практично весь існуючий художній спектр сучасного візуального мистецтва. Саме тому проєкти, які мають фотографічну природу, часто демонструються в рамках Documenta не як фотомистецтво, а як щось інше – нове, не узагальнене термінологічно та інституційно. Той факт, що подібні проєкти не ідентифікують себе як фотомистецтво, на наше переконання, потребує окремого осмислення. На даному етапі звернемо увагу на очевидну відмінність між автономним статусом «митця-фотографа» та так само виразно автономною опцією «митця, що створює зображення». Наукова новизна. У статті показано, що синтетична властивість Documenta як актуального майданчика, націленого на пошук міжвидових та міжжанрових особливостей, надає широкі можливості для типологізації сучасного фотомистецтва. У хронологічних рамках 1950–1970-х років відбулася якісна зміна репертуару та концептуального бачення сутності фотопрактик. Саме на цій основі в сучасне актуальне середовище фотографії повернулися аналогові практики, проте вже із цілим багажем нових висловлювань та нових візуальних контекстів. Це дає змогу розглядати матеріали проєктів Documenta як украй впливовий чинник для формування феноменології фотографії як органічної частини contemporary art. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані як у навчальній, так і в науково-дослідній царині.
Посилання
Arnar Anna Sigrídur. Books at Documenta: Medium, Art Object, Cultural Symbol. documenta: Curating the History of the Present by Nanne Buurman & Dorothee Richter. Oncurating. Issue33. Р. 151–165.
Bondarenko I., Tarasov V. The Syntax and Semantics of Modelling Exhibition Spaces: A Case Study of the Hryhorii Skovoroda National Literary and Memorial Museum, Ukraine. MUzeológIa / Muzeológia a kultúrne dedičstvo. 2023. Vol. 11, р. 5–22.
Cachia A., Gioni M. Curating loose definitions: Inspiration «outside» the canon. Art Journal. 2017. Т. 76. №. 3–4. Р. 112–119, р. 112–113.
Cavazzuti F. Representing Bodies and Identities in Global Exhibitions. The Case of Female Photography in the Japanese Pavilion at the Venice Art Biennale. ANNALI DI CA’FOSCARI. SERIE ORIENTALE, 2023. 59 (1). P. 763–786.
Chase M. Documenta III. Kassel, 1964. British Journal of Aesthetics. 1965. Т. 5. №. 1. Р. 81–83.
Downey A. The Spectacular Difference of Documenta XI. Third Text, 2003. 17 (1), p. 85–92.
Giaveri F. El Atlas de Gerhard Richter. Anales de historia del arte. Universidad Complutense de Madrid. 2011. Т. 21. Р. 225–239.
Grasskamp W. «Degenerate Art» and Documenta I: Modernism Ostracized and Disarmed. Museum Culture. Routledge. 2004. Р. 183–214.
Gunti C. Digital Image Systems: Photography and New Technologies at the Düsseldorf School. 2020. 352 p.
Heidenreich, N. Eyelips On Tejal Shah’s Between the Waves. Publication Series of the Academy of Fine Arts Vienna Eva Blimlinger, Andrea B. Braidt, Karin Riegler (Series Eds.) 2008. Volume 17. Т. 23. № 1. p. 59–69.
Hopkins C., Whyte I. B., Simón Marchán Fiz. «Documenta 4 in Kassel» / translated from Spanish by Isabel Adey, originally published as «Documenta 4 de Kassel», in Goya (September–October 1968): 113–119 (excerpts). Hot Art, Cold War–Southern and Eastern European Writing on American Art 1945–1990. Routledge. 2020. Р. 98–102.
Janssen N.C., Kunstgeschiedenis D., Bavelaar B.H. Ohne Titel: Een onderzoek naar de visie en receptie van Documenta 7, 8 en IX. Universiteit Utrecht, augustus 2000. 113 р.
Kit W.M.E. Representation and identity issue between globalism and localism: The case of Hong Kong pavilion at the Venice Biennale. SAJ-Serbian Architectural Journal. 2015. Т. 7. №. 2. Р. 173–190. р. 179–180.
Manchanda Catharina. Reconsidering the object of photography: German artists, curators and critics in light of Documenta 5. City University of New York. 2005. 606 р.
Marazzi A. An Encyclopedic Art Biennale in Venice. Visual Anthropology. 2014. Т. 27. №. 3. Р. 276–301, р. 279–280.
Markhaychuk N., Tarasov V. Collage of Sergey Paradzhanov: features of the periodization of creativity. Tradytsii ta novatsii u vyshchii arkhitekturno-khudozhnii osviti. 2018. № 4. P. 110–123.
Muñoz B.R. Eva Kot’átková: mental armours. Afterall: Online. 2014 (February). Р. 35–41 [in English].
O’Dwyer Rachel. Outside of borders .State Machines: Reflections and Actions at the Edge of Digital Citizenship, Finance, and Art. n. pag. Print. 2019. Р. 83–93, р. 84.
Shobeiri A. Documenta14 in ruins. Participation and antiquity in the 14th edition of Documenta. MA Thesis Arts and Culture: Leiden University; Faculty of Humanities, 2019. 62 р.
The Photograph and the Album: Histories, Practices, Futures / Jonathan Carson, Rosie Miller, Theresa Wilkie; Еd. Jonathan Carson. MuseumsEtc, 2013. 400 р.
