НАПРЯМИ РОЗРОБЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ КОРИСТУВАЦЬКИХ ІНТЕРФЕЙСІВ У МУЛЬТИМЕДІА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.13Ключові слова:
уміст, увага, залучення, інтерфейс, ергономіка, дизайн, мультимедіаАнотація
Розглянуто питання створення мультимедійного дизайну на основі досліджень різного роду взаємодії та її комунікативного складника через виокремлення закономірностей та моделей проєктування для ефективного впровадження в дизайнерські практики даного напряму. Метою статті є визначення основних напрямів пошуку методів вивчення моделювання користувацької взаємодії та мультимедійного середовища з подальшим дослідженням перспективних методів для використання їх у практиці дизайну. Методологія дослідження базується на напрямах ініціації, атракції, залученні, антропологізації та метаантропологізації під час взаємодії користувача у мультимедійному середовищі. Результати. Дослідження користувацького інтерфейсу в мультимедійному дизайні дали змогу висунути гіпотезу, що розвиток цієї галузі спочатку був спрямований на відтворення аспектів міжособистісної взаємодії. Проте перед початком роботи з методологією було проведено попереднє дослідження різного досвіду «антропологізації» у взаємодії з візуальним представником цифрової інформації. Це дослідження показало, що, ймовірно, цей шлях не призведе до того, що на завершальному етапі розвитку інтерфейси та мультимедіа будуть повністю аналогічні спілкуванню між людьми. Наукова новизна роботи лежить у площині визначення актуальних методів дослідження моделюваня користувацької взаємодії та мультимедійного середовища з урахуванням тенденцій даних напрямів створення дизайну. Практична значущість даного дослідження полягає у можливості використання одержаних результатів під час розроблення освітньо-професійних програм із підготовки фахівців за спеціальністю «Дизайн» у напрямах інтерактивного та мультимедійного дизайну. Уведення у програму викладання теоретико-практичної моделі проєктуванння користувацького інтерфейсу з відповідними етапами за її характеристиками, розглянутими у даному дослідженні, має безпосередній прикладний складник, що дасть змогу створювати ефективні методики таргетування та диференціації потрібних зв’язків для позитивної рецепції користувача під час взаємодії з користувачами різних видів імерсивних реальностей.
Посилання
Albert B., Tullis T. Measuring the User Experience: Collecting, Analyzing, and Presenting UX Metrics. Morgan Kaufmann, 2022.
Altman E., Kumar P., Venkatramanan S., Kumar A. Competition over timeline in social networks. In Proceedings of the 2013 IEEE/ACM International Conference on Advances in Social Networks Analysis and Mining, 2013. (pp. 1352–1357).
Angelopoulou E., Drigas A. Working memory, attention and their relationship: A theoretical overview. Research, Society and Development, 2021. 10(5), e46410515288–e46410515288.
Bodker S. Through the interface: A human activity approach to user interface design. 2021. CRC Press.
Boynton G. M. Attention and visual perception. Current opinion in neurobiology, 2005. 15(4), 465–469.
Cheong B. C. Avatars in the metaverse: potential legal issues and remedies. International Cybersecurity Law Review, 2022. 3(2), 467–494.
Cowley B., Charles D., Black M., Hickey R. Realtime rule-based classification of player types in computer games. User Modeling and User-Adapted Interaction. 2013. 23, 489–526.
Darejeh A., Singh D. A review on user interface design principles to increase software usability for users with less computer literacy. Journal of computer science, 2013. 9(11), 1443.
Dede C. J. The future of multimedia: Bridging to virtual worlds. Educational Technology, 1992. 32(5), 54–60.
He S., Cavanagh P., Intriligator J. Attentional resolution. Trends in cognitive sciences, 1997. 1(3), 115–121. DOI: https://doi.org/10.1016/s1364-6613(97)89058-4.
Heckhausen J. (Ed.). Motivational psychology of human development: Developing motivation and motivating development. Elsevier. 2000.
Heimbach I., Hinz O. The impact of sharing mechanism design on content sharing in online social networks. Information Systems Research, 2018. 29(3), 592–611.
Hommel B., Chapman C.S., Cisek P., Neyedli H.F., Song J.H., Welsh T.N. No one knows what attention is. Attention, Perception, & Psychophysics, 2019. 81, 2288–2303.
Javadi E., Gebauer J., Mahoney J. The Impact of User Interface Design on Idea Integration in Electronic Brainstorming: An Attention-Based View. Journal of the Association for Information Systems, 2013. 14(1), pp. 1–21. DOI: https://doi.org/10.17705/1jais.00322.
Kompaniets A., Chemerys, H. Generalization of the experience of using research on psychology of behavior for designing UX design software products. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 2019. 7(3), pp. 1–10. DOI: https://doi.org/10.32919/uesit.2019.03.01.
Lohse K.R., Sherwood D.E. Defining the Focus of Attention: Effects of Attention on Perceived Exertion and Fatigue. Frontiers in Psychology, [online] 2011. 2. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2011.00332.
Rosenquist J.N., Fowler J.H., Christakis N.A. Social network determinants of depression. Molecular psychiatry, 2011. 16(3), 273–281.
Sakai K., Miyashita Y. Visual imagery: an interaction between memory retrieval and focal attention. Trends Neurosci, 1994. 17(7), 287–289.
Scholl B.J. Objects and attention: The state of the art. Cognition. 2001. Vol 80(1–2), P. 1–46.
Sulaiman S., Kamaruddin N. A thematic analysis of interface design on multimedia teaching aid of non-creative design lecturers. Environment-Behaviour Proceedings Journal, 2020. 5(SI3), 161–166.
Toma C.L., Hancock J.T. Self-affirmation underlies Facebook use. Personality and Social Psychology Bulletin, 2013. 39(3), 321–331.
