ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ДОЗВІЛЛЯ ДЛЯ СІМЕЙ НА ПРИКЛАДІ КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.11Ключові слова:
центри дозвілля, рекреація, громадський простір, сімейне дозвілля, багатофункційні центри, сталий розвиток, розумне містоАнотація
Мета. Аналіз існуючого стану середовища дозвілля на прикладі міста Києва. Виявлення особливостей формування закладів залежноо від розта- шування та призначення. Виявлення сучасних тенденцій та потреб мешканців міста. На основі проведеного аналізу зібрати основні характеристики існуючих осередків, типи, локалізацію та призначення. Методологія. Дана робота спирається на сукупність праць українських та закордонних науковців для виявлення основних особливостей формування осередків сімейного дозвілля. Під час дослідження використовуються загальні методи: спостереження, порівняння, аналіз; міждисциплінарні: класифікація, експертна оцінка та дисциплінарні архітектурні методи: функціональний, місто- будівний, планувальний. Результати. На базі отриманих спостережень, функціональних, містобу- дівних та планувальних характеристик сформовано класифікаційну схему осе- редків дозвілля в місті Києві, що дає можливість створити загальне пояснення ситуації, визначити прогалини та виділити чотири основні типи формувань. На основі висновків запропоновано рекомендації багатофункційного центру до- звілля та покращення існуючих осередків. Запропоновано теоретичну модель ба- гатофункційних центрів дозвілля [15]. Наукова новизна. Полягає у визначенні сучасного стану сімейного до- звілля та виявленні особливостей формування та чинників, що впливають на процес організації. Отримані висновки дають можливість для прогнозування шляхів розвитку багатофункційних центрів дозвілля як у стані сталого розвитку суспільства, так і у стані дисбалансу у великих містах України. Практична значимість. Результати дослідження допоможуть локальним установам та закладам дозвілля, місцевим органам влади та планувальникам обґрунтовано підходити до реновації осередків дозвілля та створення нових об’єктів, спираючись на сталий розвиток та міста, дружні до сім’ї.
Посилання
Андрєєва О., Мальцев Д., Левінська К. Переваги та недоліки організації активного дозвілля на базі рекреаційних локацій торговельно-розважальних центрів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 1. С. 15–20. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.1.15-20 (дата звернення: 19.06.2024).
Бахтін Д. Принципи формування об’ємно-просторової організації енергоефективних громадських будівель : дис. … д-ра філософії в галузі архітектури : 191. Одеса, 2023. 204 с.
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєвознавство: навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 207 с.
Вірна Ж.П. Адаптаційний профіль задоволеності життям особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. № 2. С. 20–25. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2013_2_5 (дата звернення: 19.06.2024).
Волошина В., Долинська, Л. Спільне дозвілля як дієва соціально-психологічна умова попередження конфліктів у подружніх пар. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Психологічні науки. 2023. Серія 12. С. 16–27. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2023.22(67).02 (дата звернення: 19.06.2024).
Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія, практика : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2008. С. 528. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.16.02.2024.011 (дата звернення: 19.06.2024).
Головатюк А.К. Семантичні архітектурні стереотипи громадського публічного простору міста : автореф. дис. … д-ра філософії в галузі архітектури: 191. Київ, 2022. С. 17.
ДБН В.2.2-16:2019 Державні будівельні норми України. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади. Київ : Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2019. С. 97.
Дьомін М., Oлійник O. Аналіз мережі громадських просторів Києва на основі конфігураційних моделей. Містобудування та територіальне планування. 2022. № 79. С. 148–163.
h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 3 2 3 4 7 / 2 0 7 6 - 8 15x.2022.79.148-163 (дата звернення: 19.06.2024).
Заблоцький О., Андрусіва, К., Карвацка, Н. Концепція сталого розвитку як основа формування та оцінки стратегії підприємства. Grail of Science-2024. № 36. С. 76–82. https://doi.org/10.36074/grail-ofscience.16.02.2024.011 (дата звернення: 12.06.2024).
Концепція стійкого розвитку суспільства. Словник-довідник з екології : навчально-методичний посібник / уклад. О.Г. Лановенко, О.О. Остапішина. Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. С. 111.
Mельник M. Особливості формування громадського середовища через аналіз конструктивних рішень. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 82. С. 232–250. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.82.232-250 (дата звернення:19.06.2024).
Моркляник O., Лещенко C. До визначення поняття багатофункційного житлового комплексу. Містобудування та територіальне планування. 2014. № 53. С. 357–365. http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2014_53_45 (дата звернення: 13.06.2024).
Олійник О., Токар, М. Принципи сталого розвитку в центрах сімейного дозвілля. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2023. № 65. C. 236–250. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.65.236-250 (дата звернення: 13.06.2024).
Олійник О., Токар М. Побудова планувально-просторової моделі багатофункційного центру дозвілля методами просторового синтаксису. Theory and practice of design. 2024. № 32. С. 45–52. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.6 (дата звернення: 19.06.2024).
Олійник O. Конотативна семантика міського простору. Містобудування та територіальне планування. 2020. № 75. С. 286–296. DOI: 10.32347/2076-815x.2020.75.286-296 (дата звернення: 19.06.2024).
Слюсар Л. Українська родина в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. № 52(2). С. 3–20. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003 (дата звернення: 19.06.2024).
Токар М. Мультитематичні комплекси сімейного дозвілля як сучасний засіб вирішення соціальних і рекреаційних проблем сучасних сімей. Тези доповіді ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інновації в архітектурі, дизайні та мистецтві: до 100-річчя факультету архітектури НАОМА». Київ : НАОМА, 2024. С. 196–197.