РОЛЬ ЖІНОК У ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕКОРАТИВНО- ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ХІХ СТ.
Ключові слова:
декоративно-прикладне мистецтво, вишивка, мистецтво текстилю, «берлінська робота», художня вишивка, жіноче мистецтво, рух «Мистецтво та ремесла», Opus Anglicanum, фемінізм, католицьке відродження, копіювання, Королівська школа рукоділляАнотація
Англійське католицьке відродження, пробудження інтересу до середньовічної готики стало поштовхом до розвитку мистецтва текстилю та вишивки у Великобританії ХІХ ст. Поступова комерціалізація рукоділля та промислова революція, у свою чергу, заохочували відхід від ремісничої майстерності художника. Завдяки доступності «берлінської роботи», схем для вишивання, вишивка увійшла в кожний дім та надала жінкам можливості до самовираження, виховання моралі, оздоблення інтер’єру та одягу. Це сприяло фемінізації рукоділля у патріархальному суспільстві. Разом із тим, жінки змогли використовувати рукоділля як засіб самовираження, що знайшло своє виявлення в ранніх феміністських рухах. Мета. Проаналізувати трансформаційні явища в мистецтві Великої Британії, які призвели до формування мистецтва художньої вишивки як такого, що зіграло велику роль в процесі подолання культурного, соціального, політичного та гендерного дисбалансу. Методологія. Використано різні методи та принципи наукового дослідження, серед яких: принцип історизму, об’єктивності; історичний, порівняльний, наративний методи, аналіз. Результати. Першим етапом соціалізації та самовираження жінок стало створення економічних можливостей завдяки використанню традиційних для них навичок рукоділля. Товариства художнього рукоділля та жіночі школи допомогли великій кількості жінок, які були змушені працювати. Жінки зрозуміли, що вони можуть бути самодостатніми, можуть піклуватися про себе самі, а також підтримувати інших жінок. Наукова новизна. Вперше в українському мистецтвознавстві висвітлено взаємовпливи творчості мисткинь, які працювали в галузі текстилю та вишивки, та їх громадянської позиції, емансипації і здобутків у боротьбі за права у суспільстві. Практична значущість. Матеріали роботи можуть бути використані для розробки лекцій із історії декоративно-прикладного мистецтва, жіночого мистецтва, для факультативних занять, на практичних роботах. Отримані результати можна використати й у подальшій науковій розробці досліджуваної теми та близьких до неї.
Посилання
Польщак А. Прерафаеліти та літературне християнське відродження у Великій Британії. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. 2022. Т. 3. С. 115–119.
Alford М. Needlework as art. London: Sampson Low, Marston, Searle, and Rivington, Crown buildings, 1886, Fleet street. 1886. London: printed by Gilbert and Rivington, limited, St. John’s square. URL: https://www.gutenberg.org/files/30472/30472-h/30472-h.htm.
Art Needlework. Textile Research Centre Leiden. URL: https://www.trc-leiden.nl/trc-needles/organisations-and-movements/artistic-movements/artneedlework.
Anika D. Arts and Crafts Movement – When Women United in Creativity. Widewalls. URL: https://www.widewalls.ch/magazine/arts-and-crafts-movementwomen-artists.
Berlin Work Charts. Textile Research Centre Leiden. URL: https://trc-leiden.nl/trc-digital-exhibition/ndex.php/berlin-work-charts/item/239-0-cover-page.
Bornhorst-Winslow C. The Important Role Played by Household Crafts in the Lives of Nineteenth-Century Women in Britain and America. Master’s thesis. Wright State University, Dayton, Ohio. URL: https://corescholar.libraries.wright.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1008&context=humanities.
Christie G. Embroidery and Tapestry Weaving. London: Pitman and Sons. 1906. URL: https://www.everand.com/book/187518647/Embroidery-and-Tapestry-Weaving.
Christie G. English Medieval Embroidery. Oxford: Claredon Press. 1938. 206 р.
Christie G. Samplers and Stitches. London: B.T. Batsford. 1920. 144 р.
Desnoyers R. Pictorial Embroidery in England: A Critical History of Needlepainting and Berlin Work. Bloomsbury Visual Arts. 2019. 184 р.
Gunn V. The Art Needlework Movement: An Experiment in Self-Help for Middle-Class Women. 1870-1900. The Clothing and Textiles Research Journal, 10(3). p. 54–63. URL: https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/0887302X9201000308.
Higgin L. Handbook of Embroidery. London: Sampson Low, Marston, Searle, and Rivington, Crown buildings, 1886, Fleet street. East Molesey and Surrey: Royal School of Needlework. 1880. URL: https://www.gutenberg.org/files/24964/24964-h/24964-h.htm.
Kendrick A. English Embroidery. London: B.T. Batsford. 1913. 125 р.
Lambert M. The Hand-Book of Needlework. New York: Wilry and Putnam. 1842. 263 р. URL: https://ia801506.us.archive.org/7/items/handbookofneedle00lamb/handbookofneedle00lamb.pdf.
Morris B. Victorian Embroidery. London: Herbert Jenkins. 1962. 238 р.
Morris M. Decorative Needlework. London: Joseph Hughes & Co. 1893. Internet archive. URL: https://archive.org/details/decorativeneedle00morriala/mode/2up.
Parker R. The Subversive Stitch: Embroidery and the Making of the Feminine. London: I.B. Taurus. 2010. 256 р.
Pearce J. The Catholic Cultural Revival. URL: https://www.ncregister.com/blog/the-catholic-culturalrevival.
Thomas Z. The Women’s Guild of Arts: Gender, Space, and Professional Identity in London, 1870–1930. Thesis submitted for the degree of PhD in the Department of History, Royal Holloway, University of London. 2016. URL: https://pure.royalholloway.ac.uk/files/27644986/ZOE_THESIS_2017.docx.
Thomas Z. Women art workers and the Arts and Crafts movement (Gender in History). Manchester University Press. 2020. 272 p.
Watt M. Textile Production in Europe: Embroidery, 1600–1800. URL: https://www.metmuseum.org/toah/hd/txt_e/hd_txt_e.htm.
