ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНО- КОНСТРУКТИВНОГО ДЕКОРУ ЛЬВІВСЬКИХ КАМ’ЯНИЦЬ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Автор(и)

Ключові слова:

історична забудова, кам’яниця, архітектурно-конструктивні елементи та деталі, штучний камінь, кам’яний тиньк, реновація фасаду

Анотація

Цінні історичні будинки міст України загалом та Львова зокрема, які не мають статусу пам’яток архітектури тривалий час були поза увагою архітекторів-реставраторів. Фізичне зношування матеріалів та конструкцій, занедбання покрівлі, пошкодження ринштоків, ринв та каналізаційних відводів тощо, спричинили до значних руйнувань та втрат будівель. Архітектурно-декоративні елементи та деталі також зазнавали значних пошкоджень і втрат, а відновлювальні або ремонтні роботи не завжди мали за мету доповнити втрачене або відтворити елементи чи деталі, що відповідали стилістиці будівель поч. ХХ ст. Метою даної публікації є вивчення стану збереження архітектурно-декоративних елементів на фасадах львівських кам’яниць із штучного каменю, їх збереженості і конструктивної стійкості, а також формування науково-обґрунтованих підходів щодо відтворення їх автентичного стану. Методологія цієї статі базується на загально-наукових та спеціальних методах дослідження. На основі аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення бібліографічних матеріалів визначено стан дослідженості даної теми, узагальнено та доповнено наявну інформацію про історичне формування забудови кін ХІХ – поч. ХХ ст., особливості його архітектурної та об’ємно-просторової композиції. За допомогою спеціальних методів дослідження, а саме: системного аналізу та графічного зіставлення, ретроспективного моделювання, архітектурно-композиційного виокремлено основні структурні та архітектурно-декоративні елементи львівських кам’яниць першої половини ХХ ст. Практична значущість даного дослідження полягає в тому, що сьогодні важливим є якісне проведення реставраційних робіт. Таким чином, необхідно щоб під час відновлювальних робіт цінної архітектури будівель враховували сучасні технології та матеріали, а також, щоб реставратор оперував підходами, які б відповідали тогочасній архітектурно-будівельній практиці.

Посилання

Демків М., Погранична І. Особливості і характеристика історичної житлової забудови. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «Архітектура». 2022. Т. 4, В. 1. С. 40–46.

Демків, М., Погранична, І. Особливості планування і вимоги до реконструкції багатоквартирних житлових будинків періоду історизму. Комплексні наукові дослідження в реставрації пам’яток архітектури. Львів: Растр, 2022. С. 201

Демків М., Попова С. Зарубіжний досвід модернізації і Реконструкції типової повоєнної житлової забудови. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. 2021. №. 59. С. 257–282.

Державні будівельні норми України. Реконструкція, ремонт, реставрація об’єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт. ДБН В.3.2-2-2009. Київ: Мінрегіон України.

Захаров Ю. І., Саньков П. М., Тріфонов І. В., Ткач Н. О., Тьошина Л. О. Суть та особливості реконструкції житлових будинків різних конструктивних систем. Наука та інновації. 2019. Т. 15 С. 81–93.

Котів Р. М. Дослідження існуючого складу декорів та ліпнини архітектурних пам’яток міста Львова. Містобудування та територіальне планування. 2011. (40 (1)). С. 511–518.

Лінда, С. М., Пекарчук, О. Проблеми збереження та зміни фасадів багатоквартирних будинків Львова межі ХІХ–ХХ століть. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Архітектура, 2015. № 816. С. 196–203.

Новосад І. Г. Закордонний досвід реконструкції типових житлових будинків. Містобудування та територіальне планування, 2015. № 58. С. 310–314.

Онищук Г. І. Реконструкція житла в Україні: досвід, проблеми та шляхи їх вирішення. Комунальне господарство міст. 2004. № 59. С. 3–10.

Пекарчук О. П. Зарубіжний досвід реконструкції багатоквартирних будинків кінця ХІХ–початку ХХ століть. Містобудування та територіальне планування, 2013. Вип. 47. С. 459–46.

Письмак Ю. О. Проблеми збереження, підсилення конструкцій і реставрації об’єктів архітектурної спадщини (в контексті сучасної архітектурної освіти). Харків, 2020. 29–31 с.

Прибєга Л. В. Охорона та реставрація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини України: методологічний аспект. К.: Мистецтво, 2009. 304 с.

Тимофієнко, В. І. Архітектура і монументальне мистецтво. Терміни і поняття. К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002. 318 с.

Самойлович В. В. Оцінка і вибір опоряджувальних матеріалів для реставрації фасадів пам’яток архітектури. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 2017. Вип 49. С. 355–562.

Сеньковський А., Степанов В., Андріяшева А., Побережська І. Компонентний склад штучного каменю історичної частини м. Львова. Мінералогічний збірник, 2011. (1–2). С. 153–163.

Штучний камінь. URL: https://medium.com/ @uzh.modernism/%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C-8e1dee78a5 d1.(дата звернення: 01.03.2024).

Чень Л.Я., Гнідець Р.Б. Інновації в реставрації пам’яток архітектури. Методичні вказівки до лекційного курсу для студентів базового напрямку 6.060102 «Архітектура», спеціальності 7.06010204 «Реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури». Львів: Видавництво Львівської політехніки. 2015. 48 с.

Grоntoft T. Conservation-restoration costs for limestone façades due to air pollution in Krakow, Poland, meeting European target values and expected climate change. Sustainable Cities and Society. 2017. № 29, Р. 169–177.

Fatiguso F., Scioti A., De Fino M., De Tommasi G. Investigation and conservation of artificial stone facades of the early XX century: A case study. Construction and Building Materials. 2013. №41. Р. 26–36.

Rybchynskyi O. Methodological approaches and tools in the conservation process of the facade of architectural monument-kamyanytsia on 4, market sguare in lviv city. Комплексні наукові дослідження в реставрації пам’яток архітектури. Львів: Растр. 2022. С. 218.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-22

Номер

Розділ

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО