ОБРАЗОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ДИЗАЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.31.14Ключові слова:
український дизайн, імерсивні технології, проєктування, об- разотворення, художньо-проєктний образ, доповнена реальність, розширена реальність, змішана реальність, віртуальна реальність, технології альтернативної реальності.Анотація
Анотація. Мета дослідження полягає у визначенні ролі імерсивних технологій (технологій доповненої, віртуальної, змішаної та розширеної реальності) у створенні художнього образу відповідних сучасних українських дизайн-проєктів. Методологія. Дослідження побудоване на основі методологічної системи, яка включає методи узагальнення, порівняння, індукції, дедукції, аналогії, а також теоретичного й аналітичного методів. Результати. Художнє образотворення дизайн-проєктів, наділених рисами імерсивності, відбувається водночас за кількома рівнями методом нашарування різноманітних ознак художньої виразності. До традиційних композиційних, колористичних, стилістичних, текстурних та інших засобів художньої виразності додаються інноваційні – спровоковані складним синтезом різноякісних компонентів у межах одного проєкту: динамічні, інтерактивні та мультимедійні засоби. Окрім того, у формуванні художнього образу імерсивно-модифікованого проєкту часто беруть участь семантичні риси, які в такому прочитанні виходять на передній план – як-от у роботах дизайнерів цифрових фешн-моделей. Отже, художній образ набуває, окрім візуальних характеристик, також звукових, змістових і динамічних, що не менш активно впливає на сприйняття твору аудиторією, посилюючи або пригнічуючи візуальний ефект. Так, той самий візуал за підтримки імерсивних технологій чи без неї здатен продемонструвати абсолютно різну проєктну ідею. Наукова новизна. Дана стаття демонструє новий підхід щодо оцінювання стрімких інновацій в українському дизайні, що є відгуком на світові технологічні тенденції. Зокрема, пропонується модель побудови художньо-проєктного образу відповідних творів у контексті активного впровадження імерсивних технологій, яка являє собою багатошарову структуру внутрішньої взаємодії специфічних образотворчих чинників і їхнього впливу на глядача. Практична значущість статті полягає у проведенні своєчасного аналізу актуальних тенденцій, який здатен не лише зорієнтувати фахівців-практиків у динамічній сфері сучасної дизайн-діяльності, а й окреслити вектори наступних трансформацій, що мають потенційний заряд успіху.
Посилання
«Кишенькова країна»: 40 туристичних пам’яток України можна буде побачити у 3D. URL: https://nzl.theukrainians.org/kyshenkova-krayina.html.
AR-технології в сучасній рекламі / К. Гуріна та ін. Поліграфічні, мультимедійні та web-технології : матеріали Молодіжної школи-семінару VІІ Міжнародної науково-технічної конференції, 17–21 травня 2022 р. Харків : ХНУРЕ, 2022. Т. 2. С. 34–36. URL: https://
openarchive.nure.ua/handle/document/20383.
UBiennale. URL: https://ubiennale.com/.
Алфьорова З. Фільмічні структури в мультимедійному дизайні. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2019. Вип. 6. С. 7–10. DOI: 10.33625/2409-2347-2019-6-7-10.
Волинець В. Інтеграція віртуальної та доповненої реальності у мистецтво. Культура і сучасність. 2021. № 1. С. 9–16.
Імерсивні технології як інноваційний інструмент для проєктування в дизайні / М. Воробчук та ін. Art and Design. 2023. Вип. 2. С. 96–104. DOI: 10.30857/2617-0272.2023.2.9.
Губернатор О. Прояви імерсивності в сучасних культурних практиках. Питання культурології. 2023. № 41. С. 89–99.
Даценко Є. Просторовий поворот. 3 серпня 2023 р. URL: https://skvot.io/uk/blog/spatial-turn-as-it-is.
Корнілов Д. Маніфест цифрової моди. Усе, що вам потрібно знати, щоб створити вірусну колекцію цифрового одягу у 2022 р. 25 листопада 2022 р. URL: https://ffface.me/ua/media/digital-fashion-manifestall-you-need-to-know-to-create-a-viral-digital-fashioncollection-
in-2022.
Цифрова мода як дизайн майбутнього / Т. Ніколаєва та ін. Актуальні проблеми сучасного дизайну : IV Міжнародна науково-практична конференція. Київ, КНУТД, 27 квітня 2022 р. С. 108–110.
Опалєв М., Фоміна К. Використання простору в дизайні доповненої реальності для творів живопису і графіки. Cultiral studies and
art criticism: things in common and development prospects : International scientific and practical conference. Venice : Baltija Publishing, 2020. С. 163–167. DOI: 10.30525/978-9934-26-004-9-111.
Радута Т. Технології доповненої та віртуальної реальності в DIGITAL-медіа. Молодий вчений. 2018. № 4 (56). С. 46–50.
Скляренко Н. Дизайн системи візуальних комунікацій: теоретичні основи та проєктні концепції сталого розвитку : дис. … докт. мистецтвозн. : 17.00.07. Київ : КНУТД, 2023. 605 с.
Скляренко Н., Бухаріна І. Імерсивні технології в дизайні книжкової продукції: принципи проєктування. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2022. № 5 (2). С. 270–282.
Слободяник О. Імерсивні технології у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2021. С. 120–124. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-201-120-124
Сова М., Дєніжна С. Імерсивні технології модернізації освітнього процесу в контексті євроінтеграції. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. 2022. Спецвипуск. Т. 2. С. 130–136. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.spec.2.25.
Совгира Т. Цифрові технології в сучасному візуальному мистецтві. Вісник Київського національного університету культури та мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2020. Вип. 42. С. 65–71. DOI: 10.31866/2410-1176.42.2020.207634.
Трач Ю. Інтерактивність і віртуальність як феномени сучасності. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Вип. 27. С. 8–13.
Трач Ю. Імерсивні VR-застосунки як інструмент ознайомлення з об’єктами культурної спадщини. Питання культурології. 2023. Вип. 41. С. 134–145.
Фоміна К. Ключові характеристики доповненої реальності. Art and Design. 2021. Вип. 3. С. 82–95. DOI: 10.30857/2617-0272.2021.3.8.
Фоміна К. Потенціал використання віртуальної та доповненої реальності у роботі дизайнерів. Всеукраїнська наукова конференція
професорсько-викладацького складу і студентів Харківської державної академії дизайну і мистецтв за підсумками роботи 2019/2020 навчального року : збірник статей. Харків : ХДАДМ, 2020. Т. 15. С. 48–50.
Чепелик О. Імерсивні середовища, VR, AR в українському сучасному мистецтві останніх років. Сучасне мистецтво : збірник наукових праць. 2021. Вип. 17. С. 23–40. DOI:10.31500/2309-8813.17.2021.248423.
Шевнюк О. Словник термінів образотворчого мистецтва : навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 100 с.
Шиман К. Терміносистема дослідження новітніх прийомів утворення художньої форми у віртуальній реальності. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: мистецтвознавство). 2022. С. 95–100.
Щегельська Ю. Особливості застосування технологій доданої реальності як інструмента перетворення друкованої продукції на тривимірну в практиці промоційних комунікацій. Поліграфія і видавнича справа. 2019. № 1 (77). С. 101–110.
Щегельська Ю. Методи просування книжок з ефектом доданої реальності на українському ринку (на прикладі AR-книг «Аліса у Країні Див» і «Аліса у Задзеркаллі»). Сучасний масмедійний простір: реалії та перспективи розвитку : матеріали ІІІ Всеукраїнської
науково-практичної конференції, 25 жовтня 2018 р. Вінниця, 2018. С. 326– 330.
