ТАТУ-МАЛЮНКИ ЯК ХУДОЖНЯ СПАДЩИНА СУСПІЛЬСТВА: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.16Ключові слова:
дизайн, тату-малюнки, розпис тіла, татуювання, код, художні малюнки, стиль, функції, художня спадщина, мистецтвоАнотація
Сьогодні татуювання залишаються візуальною мовою шкіри, за допомогою якої культура зберігається специфічним способом. У статті розглядаються тату-малюнки як вираження людської культури, що базується на системі передачі знань наступним поколінням. Здійснено систематизацію еволюції татуювань, на основі чого проведено аналіз сфер використання тату-малюнків у дизайні та визначено їхні функціональні особливості. Також досліджено структуру художньої комунікації тату-малюнків. Мета. Виявити особливості виникнення та розвитку тату-малюнків, визначити сфери їх застосування e дизайні, дослідити функціональні особливості та визначити структуру художньої комунікації тату-малюнків. Методологія. Застосовано аналітичний, соціокультурний, структурний підходи, а також теоретичні методи дослідження. Результати. Здійснено аналіз літературних джерел за тематикою дослідження і на основі цього систематизовано та описано еволюцію тату-малюнків. Досліджено функціональні властивості дизайну, які притаманні татуюванням? та виокремлено сфери використання тату-малюнків у різних галузях дизайну. Визначено структуру художньої комунікації тату-малюнків та встановлено, що вони є перспективним складником дизайну, який дає змогу реалізувати творчий задум митця. Наукова новизна. Уперше розроблено структуру художньої комунікації тату-малюнків, розкрито їхні функціональні особливості та досліджено використання тату-малюнків не лише у графічному дизайні, а й у інших галузях дизайну. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення тату-малюнків, їх застосування у дизайні, а також слугувати теоретичним та практичним матеріалом під час підготовки фахівців із дизайну та написання наукових робіт.
Посилання
Baleisis J., Rudys R. Comprehensive examination of tattoo removal using a 150 ps Nd:YAG laser in a porcine model. Sci Rep. 2023. Vol. 13. № 1. URL: https://doi.org/10.1038/s41598-023-40379-z (date of access: 16.08.2023).
Banerjee P., Srivastava M. A Review of Emotional Contagion: Research Propositions. Journal of Management Research. 2019. Vol. 19. № 4. P. 250–266.
Barron L. Tattoos and Popular Culture: Cultural Representations in Ink. 2020. 200 p. URL: https://doi.org/10.1108/9781839092152 (date of access: 16.08.2023).
Bauera E., Caro T., Tagliatesta P., Carbone M. Unraveling the real pigment composition of tattoo inks: the case of bi-components phthalocyanine based greens. Dyes and Pigments. 2019. Vol. 167. Р. 225–235. URL: https://doi.org/10.1016/j.dyepig.2019.04.018 (date of access: 10.09.2023).
Buckle J., Dwyer S. A picture and a thousand words: The role of photography in a qualitative study of memorial tattoos. Рublished in Methods in Psychology. 2019. Vol. 1. № 100003. URL: https://doi.org/10.1016/j.metip.2019.100003 (date of access: 16.08.2023).
Cardal S. The «Body-Cons(umo)truído» in the 20th century in Portugal – Tattooing as a graphic expression in three distinct phases. Journal of Research and Teaching of the Arts. 2018. Vol 11. № 22.
Dickson L., Dukes R., Smith H., Strapko N. Stigma of ink: Tattoo attitudes among college students. The Social Science Journal. Vol. 51. № 2. P. 265–276. URL: https://doi.org/10.1016/j.soscij.2014.02.005 (date of access: 10.09.2023).
Gonzalez C., Walkosz B., Dellavalle R. Aftercare Instructions in the Tattoo Community: An Opportunity to Educate on Sun Protection and Increase Skin Cancer Awareness. J Clin Aesthet Dermatol. 2020. Vol. 13. № 6. P. 22–23.
Hong B., Lee H. Self-esteem, propensity for sensation seeking, and risk behaviour among adults with tattoos and piercings, Journal of Public Health Research. 2017. Vol. 6. № 3. P. 158–163. URL: https://doi.org/10.4081/jphr.2017.1107 (date of access: 16.08.2023).
Huisman S., Maijer K., Tio D., Rustemeyer T. Cutaneous non-allergic complications in tattoos: an overview of the literature. Presse Med. 2020. Vol. 49. № 4.
Karregat J., Rustemeyer T., Spiekstra S.,Thon M., Gibbs S. Assessment of cytotoxicity and sensitization potential of intradermally injected tattoo inks in reconstructed human skin. Contact Dermatitis. 2021. Vol. 85. № 3. P. 324–339. URL: https://doi.org/10.1111/cod.13908 (date of access: 13.09.2023).
Kruger N. Improving patient outcomes: decorative tattoos, breast cancer and lymphoedema, Wounds UK. 2018. Vol. 14. № 2. P. 12–16.
Leader K. Occupy your Body: Activating 21st-Century Tattoo Culture. The Journal of Somaesthetics. 2017. Vol. 3. № 1&2. P. 44–57. URL: https://doi.org/10.5278/ojs.jos.v3i1%20&%202.1888 (date of access: 10.09.2023).
Tattoos in modern society : Levy, Janey : Free Download, Borrow, and Streaming : Internet Archive. (б. д.-b). Internet Archive. https://archive.org/details/tattoosinmoderns0000levy/mode/1up.
McDade A. The contemporary western tattooist as a multifaceted practitioner. Craft Research. 2019. Vol. 10. № 2. P. 263–77. URL: https://doi.org/10.1386/crre_00005_1 (date of access: 13.09.2023).
Roggenkamp H., Nicholls A., Pierre J. Tattoos as a window to the psyche: How talking about skin art can inform psychiatric practice. World J Psychiatry. 2017. Vol. 7. № 3. P. 148–158. URL: https://doi.org/10.5498/wjp.v7.i3.148 (date of access: 16.08.2023).
Scheinfeld N. Tattoos and religion. Clin Dermatol. 2017. Vol. 25. № 4. P. 362–366. URL: https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2007.05.009 (date of access: 16.08.2023).
Sizer L. The Art of Tattoos. The British Journal of Aesthetics. 2020. Vol. 60. № 4. P. 419–433. URL: https://doi.org/10.1093/aesthj/ayaa012 (date of access: 26.09.2023).
