ПРОПОРЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ФАСАДІВ ЗАБУДОВИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. В МІСТІ КИЄВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.28.9Ключові слова:
архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст., пропорції, фасади, композиція, архітектурно-декоративна пластика, семантика, КиївАнотація
В статті піднімається проблема порушення, внаслідок невдалих ремонтів і реновацій, пропорційної побудови і композиційної цілісності фасадів будівель кінця ХІХ – початку ХХ ст. та зникнення або спотворення окремих цінних деталей забудови, що руйнує не лише естетичний вигляд фасадів але й їх семантичне значення, композиційну та пропорційну структуру. Мета дослідження – пропорційний та композиційний аналіз фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. в м. Києві. В результаті дослідження виявлено місця розташування акцентних елементів забудови у структурі вулиць історичного центру м. Києва. Досліджено композиційну побудову фасадів будівель кінця ХІХ – початку ХХ ст. та місця концентрації окремих акцентних елементів у композиційній побудові фасадів. Проведено пропорційний аналіз композиційної побудови фасадів та окремих архітектурних елементів забудови. Виявлено застосування пропорційних систем «золотий перетин», методу вписаних квадратів та методу прямокутників і їх діагоналей у композиційній побудові фасадів та архітектурних деталей. Акцентні будівлі в історичних стилях і в стилі модерн мають переважно одноосьову, двоосьову та триосьову композиційні схеми побудови фасаду. Вісі виділені ризалітами, еркерами, аттиками та часто зміненим масштабом і формою вікон. Символічна декоративна пластика концентрується на композиційних вісях, в рівні першого і останнього поверхів, вплетена в структуру порталу. На фасадах в стилі модерн з двоосьовою схемою побудови фасаду символічна декоративна пластика часто міститься на лівій композиційній вісі. Фасади, форма яких наближена до квадрату, побудовані зазвичай за методом вписаних квадратів. Фасади, форма яких наближена до прямокутника, побудовані за золотим перетином та методом прямокутників і їх діагоналей. Виявлено семантичне значення та закономірності розташування окремих архітектурно-декоративних елементів в структурі фасадів. Усе це в подальшому надасть можливість практикуючим архітекторам і реставраторам зберегти і відродити важливі архітектурно-декоративні елементи фасадів будівель і забудови історичного центру Києва в цілому. Наукова новизна і практичне значення дослідження полягає в тому що вперше виявлено і проаналізовано композиційну структуру і пропорційну побудову фасадів кінця ХІХ – початку ХХ ст., що надасть можливість архітекторам і реставраторам використати ці дослідження в реставрації і реконструкції фасадів забудови цього періоду, а також зберегти важливі акцентні елементи і відтворити втрачені окремі деталі забудови.
Посилання
Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. – 2-ге. – К. : Либідь, 2018. – 432 с.
Григор’єв Г. У старому Києві. Київ. – 2019. – 360 с.
Кальницький М., Малаков Д. Головні та міські архітектори Києва. 1799-1999 // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. – Вип. 4. – К., 1999. – С. 105-125.
Ковалинський В. Дарунок з минулого: [Творчість київ. архітектора Георгія Шлейфера] // Хроніка 2000. – К., 1997. – Вип. 17–18. – С. 181-191.
Малаков Д.В. Правила забудови старого Києва // Архітектурна спадщина України. – К., 2002. – С. 436-438.
Малаков Д.В. Прибуткові будинки Києва. Київ. – 2009. – 384 с.
Малаков Д. Київські архітектори – німці // Янус. Нерухомість. – 1998. – № 21. – С. 2-13.
Мокроусова О.Г.До проблем атрибуції архітектурних об’єктів Києва: нові знахідки // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції. Випуск 7. К.: Кий. – 2007. – С. 160-174.
Сердюк О.М. Стилістичне вирішення київського житлового інтер’єру другої половини ХІХ – початку ХХ століття / О.М. Сердюк // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 16. – С. 55-64.
Сідорова О.І. Композиційні та езотеричні особливості лінії партеру історичного міського середовища / О.І. Сідорова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-тех. зб. КНУБА. – К., 2014. – № 36. – С. 226-235.
Сідорова О.І. Семантика київських фасадів / О.І. Сідорова // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2009. – № 16. – С. 163-173.
Сідорова О.І. Художньо-структурні особливості архітектурних фасадів житлових будівель Києва кінця ХІХ – поч. ХХ ст. / О.І. Сідорова // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. – 2008. – № 15. – С. 184-193.
Скібіцька Т.В. Стильова поліфонія в розвитку архітектури України середини ХІХ –початку ХХ століть. // Архітектурна спадщина України. – Вип.4:Проблеми стильового розвитку архітектури України. – К. – 1997. – С. 178-185.
Скібіцька Т.В. Київський архітектурний модерн (1900 – 1910-і роки) / Вступ. Стаття Духовичного Г. – Львів – К., 2011. – 232 с.
Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Біогр. довід. – К.: НДІТІАМ, 1999. – 477 с.
Чепелик В. В. Бесіди про українську архітектуру / В. В. Чепелик ; за заг. ред. А. О. Пучкова ; Ін-т проблем сучас. мистецтва. – Київ : Фенікс, 2013. – 228 с.
Чепелик В.В. Український архітектурний модерн/ Упор. З.В. Мойсеєнко-Чепелик – Київ: КНУБА, 2000. – 378 с.
Чепелик В.В. Формування українського архітектурного модерну початку ХХ ст. у контексті інтернаціональних творчих зв’язків // Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 164-183.
Ясієвич В.Є. Київський зодчий П. Ф. Альошин. Київ : Будівельник, 1966. – 66 с.
Ясієвич В.Є. Модерн в архітектурі України (генезис та вплив на інші стильові напрямки) // Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 183-198.
