APPLICATION OF ATTENTION RESTORATION THEORY (ART) IN THE PLANNING ORGANIZATION OF UNIVERSITY CAMPUSES
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.37.15Keywords:
architecture, development, architectural and planning organization, functional organization, university campus, Attention Restoration Theory, landscape environment, mental health, educational motivationAbstract
The article considers the possibilities of applying the Attention Restoration Theory (ART) in the process of architectural and landscape planning of university campuses. The relevance of the study is due to the need to create an educational space that supports the psycho-emotional health of students, reduces the level of mental fatigue and helps to increase academic motivation. Purpose. The purpose of the study is to develop a structured functional-spatial model of the university environment with the integration of psychological, environmental, architectural and educational components. Methodology. The methodological basis is the analysis of literary sources, the layout of the structural blocks of the paradigm of spatial development of HEIs, as well as a comparative study of examples of architecture of Ukrainian universities. Results. The result is the creation of a model of functional-planning organization of university campuses based on ART, which takes into account four key components: “being apart”, “expansion”, “attractiveness” and “adaptability”. Structural and instrumental solutions for the implementation of ART in the practice of spatial planning of higher education in Ukraine are proposed. The concept of applying Attention Restoration Theory (ART) in the architectural and planning organization of university campuses is based on the idea that university space should not only provide the functional needs of the educational process, but also be an environment of mental restoration, stimulation of natural attention, and reduction of anxiety. The basis of the concept is the integration of the provisions of Attention Restoration Theory (ART) in the architectural and planning organization of university campuses in accordance with the principles of sustainable development, ergonomics, a biophilic approach, and pedagogical efficiency. ART offers the concept of university space not only as infrastructure, but as an environment that supports mental well-being, reduces fatigue, and stimulates learning motivation. The results can be used in the development of architectural concepts for the development of university campuses and strategies for the development of HEIs. Scientific novelty. The influence of Attention Restoration Theory (ART) on the formation of university architecture has been studied. Practical relevance. The results of the study can be used in the diploma design of architectural complexes of universities, in architectural and design activities.
References
Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України) : автореф. дис. … докт. арх. : 18.00.01. Харків, 2004. 32 с.
Ковальська Г.Л. Архітектурне проектування навчальних закладів : навчальний посібник. КНУБА. Київ, 2010. 152 с.
Ковальська Г.Л. Принципи та методи оптимізації функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів в існуючій міській забудові : дис. ... канд. арх. : 18.00.02. Київ, 2002. 167 с. С. 156–164.
Ковальська Г.Л. Територіально-просторовий розвиток мережі навчальних закладів в умовах обмежених земельних ресурсів. Ресурсозберігаючі технології у проектуванні, землевпорядкуванні та будівництві : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції. Кременчук : КрНУ, 2019. С. 113–116. URL: http://www.kdu.edu.ua/conf_gzk/materials2019.pdf (дата звернення: 20.01.2025).
Ковальський Л.М., Ковальська Г.Л. Архітектура вищих навчальних закладів. Університети 3-го тисячоліття / за заг. ред. Л.М. Ковальського. Київ : Основа, 2011. 255 с.
Левченко Д.Р. Завдання розвитку вузівських комплексів у структурі міста Харкова. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури. 2018. Вип. 14–15. С. 427–433. URL: https://repositary.knuba.e d u . u a / b i t s t r e a m / h a n d l e / 9 8 7 6 5 4 3 2 1 / 4 7 4 9 / 3 7 . pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 27.11.2022).
Левченко Д.Р. Принципи містобудівного розвитку комплексів закладів вищої освіти у структурі сучасного міста (на прикладі міста Харкова) : дис. … канд. арх. : 18.00.04. Харків, 2018. 214 с.
Максименко Ю.Б., Матохнюк Л.О. Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості. Психологія і суспільство. 2020. № 3. С. 82–103.
Слєпцов О.С. Реконструкція громадських будівель і комплексів : підручник для студентів навчальних закладів, які навчаються за напрямом підготовки «Архітектура». Київ : ВД «А + С», 2018. 272 с.
Солобай П.А. Структурно-функціональне й композиційне моделювання навчальних комплексів (на прикладі університету) : автореф. дис. … канд. арх. : 18.00.01. Харків, 2001. 17 с.
Солобай П.А. Типологічні основи формування архітектури вищих навчальних комплексів : дис. ... докт. арх. : 18.00.02. Київ, 2012. 368 с. С. 351–368.
Степанюк А.В., Кюнцлі Р.В. Просторове планування територій як новий вид містобудівної діяльності. Проблеми та перспективи. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури. 2021. № № 22–23. С. 95–101. DOI: 10.32347/2519-8661.2021.22-23.95-101.
Тименко В.П., Бровченко А.І. Розвиток проєктно-творчої обдарованості єства в системі української дизайн-освіти. Освіта і розвиток обдарованої особистості. 2022. № 2 (85). С. 13–21. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/20407 (дата звернення: 25.03.2025).
Ушаков Г.Н. Розвиток форм громадського простору в сучасному місті. Сучасна архітектурна освіта. Містобудування: Естетика хаосу та порядку : матеріали Х Всеукраїнської наукової конференції. Київ : КНУБА, 2019. С. 98–100. URL: http://library.knuba.edu.ua/node/51.
Ушаков Г.Н. Складна та розгалужена форма будівлі як шлях до потужних якостей структури простору. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури / відповід. ред. П.М. Куліков. Київ : КНУБА, 2014. Вип. 3. С.119–125.
Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ – поч. ХХІ ст. : навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. 384 с.
Berman M.G., Jonides J., Kaplan S. The cognitive benefits of interacting with nature. Psychological Science. 2008. Vol. 19. № 12. P. 1207–1212.
Hipp J.A., Gulwadi G.B., Alves S., Sequeira S. The Relationship Between Perceived Greenness and Perceived Restorativeness of University Campuses and Student-Reported Quality of Life. Environment and Behavior. 2016. Vol. 48 (10). P. 1292–1308.
Kaplan R., Kaplan S., Ryan R. With People in Mind: Design and Management of Everyday Nature. Washington. DC : Island Press, 1998. 240 p.
Pearson D.G., Craig T. The great outdoors? Exploring the mental health benefits of natural environments. Frontiers in Psychology. 2014. Vol. 5. DOI: 10.3389/fpsyg.2014.01178.
