ARCHITECTURAL STYLE OR ALTERNATIVE PROTECTION AGAINST FULL-SCALE AGGRESSION
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2025.38.2.13Keywords:
Brutalism, architecture, urban identity, cultural heritage, resilience, security, UkraineAbstract
The article explores brutalism as an architectural style in both global and Ukrainian contexts, with a particular focus on its potential role as an alternative form of protection in times of large-scale military aggression. Purpose. The study aims to trace the historical origins and architectural features of brutalism, to analyze its sociocultural impact on urban environments, and to assess its potential adaptation in contemporary Ukraine as a symbol of resilience and security. Methodology. The research employs an interdisciplinary approach, combining historical-architectural analysis, typological studies, comparative analysis of Western and Ukrainian examples, as well as sociocultural and project-analytical methods. A systematic perspective made it possible to integrate aesthetic, cultural, and security-related aspects of brutalism. Results. The findings demonstrate that brutalism in Ukraine is not only a significant component of the architectural heritage of the second half of the 20th century but also a style that can be reinterpreted as an architectural strategy capable of providing both psychological reassurance and physical protection. Its massive structures, monolithic character, and minimalist design foster a sense of safety and may be adapted to contemporary urban and residential development. Scientific novelty. The article highlights the dual nature of brutalism: its architectural and cultural role in shaping urban identity, as well as its potential application in the field of security. For the first time, brutalism is proposed as a conceptual resource for creating “protected architecture” in conditions of war and crisis. Practical relevance. The research provides recommendations for integrating brutalist principles into the design of modern public and residential buildings that combine aesthetic and functional qualities with protective requirements. The results may be of value to architects, urban planners, and heritage specialists in developing resilient urban environments.
References
Гнатюк Л. Бруталізм у формотворенні сакрального простору. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. 2023. № 66. С. 32-43. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.66.32-43
Дьомін М. Пошук відповідей, чому регіональне планування — основа містобудування. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 82. С. 3–16. DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.82.3-16
Косьмій М.М., Жумбей С.Б. Теоретичний аналіз поняття регуляторна політика у плануванні та забудові міста: основні підходи та сучасні тенденції. Сучасне будівництво та архітектура: збірник наукових праць / Головн. ред. В. М. Вировой. Одеса., ОДАБА, 2024. Вип. 9. С. 20–32. DOI: https://doi.org/10.31650/2786-6696-2024-9-20-32
Кузнєцова Я.Ю. Еволюція та становлення органічного підходу в архітектурі. Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. Київ: КНУБА, 2017. Вип. 65 С. 283–290. URL: https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/4512 (дата звернення: 03.10.2025)
Куцевич В. Конкурсне проєктування як лабораторія архітектурних ідей і образів. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 30–41. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-33-3.
Михальченко, С., Товбич, В. Перспективи сучасної фортифікації. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 60. С. 268–276. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.60.268-276
Олійник О. Органічний напрям в архітектурі та дизайні. Українська академія мистецтва. 2023. № 33. С. 60–69. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-33-7
Папета О. В., Згалат-Лозинська Н. О. Принципи формотворення в органічному дизайні в контексті розвитку сучасної архітектури. Теорія та практика дизайну. 2022. Вип. 25. С. 158–166. DOI: https://doi.org/10.18372/2415-8151.25.16792.
Трошкіна О. А. Семантика представницької архітектури. Монографія. Київ : «ЦП КОМПРИНТ», 2011. 170 с.
Тютіна, Л. Новітні тенденції в архітектурі ХХІ ст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 59. С. 132–151. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.59.132-151
Шаталюк Ю., Демидюк О., Шаталюк Д. Особливості впливу архітектурного середовища на психоемоційний стан людини. Sworld-Us Conference Proceedings. 2023. Т. 1, № usc21-01. С. 42–47. DOI: https://doi.org/10.30888/2709-2267.2023-21-01-013
Чепелик В. В. Український архітектурний модерн / упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. Київ : КНУБА, 2000. 378 с.; іл.
Banham R. The New Brutalism: Ethic or Aesthetic? London: Architectural Press, 1966. 168 p.
Curtis W. Modern Architecture Since 1900. London: Phaidon, 1996. 736 p.
Elser O., Cachola Schmal P., Kurz P. SOS Brutalism: Save the Concrete Monsters. Zürich: Park Books, 2017. 320 p.
Forty A. Concrete and Culture: A Material History. London: Reaktion Books, 2012. 288 p.
Jencks Ch. Modern Movements in Architecture. Harmondsworth: Penguin Books, 1973. 384 p.
Kostof S. A History of Architecture: Settings and Rituals. Oxford: Oxford University Press, 1995. 816 p.
Norberg-Schulz Ch. Genius Loci: Towards a Phenomenology of Architecture. New York: Rizzoli, 1980. 213 p.
Smithson A., Smithson P. Urban Structuring. London: Studio Vista, 1967. 143 p.
