FEATURES OF THE FORMATION OF FAMILY LEISURE FACILITIES ON THE KYIV’S EXPERIENCE
DOI:
https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.33.11Keywords:
leisure centres, recreation, public space, family leisure, multifunctional centres, sustainable development, smart cityAbstract
Goal. Analysis of the current state of the leisure environment on the example of Kyiv. Identification of the features of the formation of facilities depending on their location and purposes. Identification of current tendencies and needs of city residents. Based on the analysis, collect the main characteristics of existing centres, types, location and purpose. Methodology. This work is based on a set of works by Ukrainian and international scientists to identify the main features of the formation of family leisure centres. The study uses general methods – observation, comparison; analysis, interdisciplinary methods – classification, expert evaluation; and disciplinary architectural methods – functional, urban planning, design. The results. Based on the observations, functional, urban planning and planning characteristics, a classification scheme of leisure centres in Kyiv has been formed. This makes it possible to create a general explanation of the situation, identify potential gaps and identify 4 main types of formations. Based on the conclusions, recommendations for a multifunctional leisure centre and improvement of existing facilities are proposed. Proposed theoretical model of a multifunctional leisure centre [16]. Scientific novelty. The purpose of the article is to identify the current state of family leisure and to identify the features of formation and factors influencing the process of organisation. The conclusions provide an opportunity to predict the ways of development of multifunctional leisure centres in the context of sustainable development of society and in a situation of disbalance in large cities of Ukraine. Practical relevance. The research results will help local leisure facilities, local authorities and planners to make informed decisions about the renovation of leisure facilities and the creation of new facilities, based on sustainable development and family-friendly cities.
References
Андрєєва О., Мальцев Д., Левінська К. Переваги та недоліки організації активного дозвілля на базі рекреаційних локацій торговельно-розважальних центрів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 1. С. 15–20. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.1.15-20 (дата звернення: 19.06.2024).
Бахтін Д. Принципи формування об’ємно-просторової організації енергоефективних громадських будівель : дис. … д-ра філософії в галузі архітектури : 191. Одеса, 2023. 204 с.
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєвознавство: навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 207 с.
Вірна Ж.П. Адаптаційний профіль задоволеності життям особистості. Проблеми сучасної психології. 2013. № 2. С. 20–25. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2013_2_5 (дата звернення: 19.06.2024).
Волошина В., Долинська, Л. Спільне дозвілля як дієва соціально-психологічна умова попередження конфліктів у подружніх пар. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Психологічні науки. 2023. Серія 12. С. 16–27. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2023.22(67).02 (дата звернення: 19.06.2024).
Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія, практика : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2008. С. 528. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.16.02.2024.011 (дата звернення: 19.06.2024).
Головатюк А.К. Семантичні архітектурні стереотипи громадського публічного простору міста : автореф. дис. … д-ра філософії в галузі архітектури: 191. Київ, 2022. С. 17.
ДБН В.2.2-16:2019 Державні будівельні норми України. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади. Київ : Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2019. С. 97.
Дьомін М., Oлійник O. Аналіз мережі громадських просторів Києва на основі конфігураційних моделей. Містобудування та територіальне планування. 2022. № 79. С. 148–163.
h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 3 2 3 4 7 / 2 0 7 6 - 8 15x.2022.79.148-163 (дата звернення: 19.06.2024).
Заблоцький О., Андрусіва, К., Карвацка, Н. Концепція сталого розвитку як основа формування та оцінки стратегії підприємства. Grail of Science-2024. № 36. С. 76–82. https://doi.org/10.36074/grail-ofscience.16.02.2024.011 (дата звернення: 12.06.2024).
Концепція стійкого розвитку суспільства. Словник-довідник з екології : навчально-методичний посібник / уклад. О.Г. Лановенко, О.О. Остапішина. Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. С. 111.
Mельник M. Особливості формування громадського середовища через аналіз конструктивних рішень. Містобудування та територіальне планування. 2023. № 82. С. 232–250. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2023.82.232-250 (дата звернення:19.06.2024).
Моркляник O., Лещенко C. До визначення поняття багатофункційного житлового комплексу. Містобудування та територіальне планування. 2014. № 53. С. 357–365. http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2014_53_45 (дата звернення: 13.06.2024).
Олійник О., Токар, М. Принципи сталого розвитку в центрах сімейного дозвілля. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2023. № 65. C. 236–250. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2023.65.236-250 (дата звернення: 13.06.2024).
Олійник О., Токар М. Побудова планувально-просторової моделі багатофункційного центру дозвілля методами просторового синтаксису. Theory and practice of design. 2024. № 32. С. 45–52. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.6 (дата звернення: 19.06.2024).
Олійник O. Конотативна семантика міського простору. Містобудування та територіальне планування. 2020. № 75. С. 286–296. DOI: 10.32347/2076-815x.2020.75.286-296 (дата звернення: 19.06.2024).
Слюсар Л. Українська родина в умовах війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. № 52(2). С. 3–20. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.003 (дата звернення: 19.06.2024).
Токар М. Мультитематичні комплекси сімейного дозвілля як сучасний засіб вирішення соціальних і рекреаційних проблем сучасних сімей. Тези доповіді ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Інновації в архітектурі, дизайні та мистецтві: до 100-річчя факультету архітектури НАОМА». Київ : НАОМА, 2024. С. 196–197.