Особливості моделювання перехідних процесів турбореактивних двоконтурних двигунів зі змішуванням потоків
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9696Анотація
Розглянуті особливості математичного моделювання перехідних процесів турбореактивних двоконтурних двигунів зі змішуванням потоків. Запропонована модель дозволяє визначити лінії робочих режимів компресорів двигунів підвищеної контролепридатності за даними бортових систем реєстрації параметрівПосилання
Панин В.В. Моделирование условий совместной работы элементов ТРДД прі оценке запасов устойчивости на переходных режимах в эксплуатации // Проблемі експлуатації та надійності авіаційної техніки,- К.: КМУЦА, 1997.- С.97-99.
Голубев В.А. Теория и расчет двухконтурных ТРДД. - М.: МАИ , 1983, - 83 с.
Downloads
Як цитувати
Панін, В. В., Кінащук, І. Ф., & Купчик, М. В. (2000). Особливості моделювання перехідних процесів турбореактивних двоконтурних двигунів зі змішуванням потоків. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 38–42. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9696
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
