ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ КОНТУРІВ КЕРУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ КУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.30.1380Анотація
Розглянуто особливості моделювання контурів керування системи визначення курсу. Запропоновано підхід до створення моделей системи визначення курсу, спроможних забезпечити дослідження контурів керування системи на ранніх етапах її створення. Проаналізовано два основних режими роботи системи: приведення до горизонту та визначення курсу (азимуту).
Посилання
Збруцький О.В., Нестеренко О.І., Шевчук А.В. Математична модель однієї схеми курсокренопокажчика // Механіка гіроскопічних систем. – К., 2001–2002. – Вип. 17–18. – С. 154–167.
Збруцький О.В., Янкелевич Г.Є. Гірокомпас з горизонтальною платформою // Приладобудування та інформаційно-вимірювальна техніка. – К., 2004. – №1. – С. 59 – 64.
Сущенко О.А. Особливості керування системою визначення курсу в режимі попереднього горизонту-вання // Вісн. НАУ. – 2004. – №4. – С. 86–89.
Сущенко О.А. Математична модель системи визначення курсу в режимі попереднього горизонтування // Вісн. НАУ. – 2005. – №3. – С. 43–46.
Брозгуль Л.И. Динамически настраиваемые гироскопы. – М.: Машиностроение, 1989. – 232 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).