ДИСКУРСИВНЕ ЗНАННЯ І ДИСКУРСИВНЕ МИСЛЕННЯ У ФІЛОСОФСЬКИХ СИСТЕМАХ І. КАНТА ТА Г. ГЕГЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2412-2157.9.2290Анотація
У статті аналізується когнітивний аспект дискурсивного мислення. Обґрунтовується теза, що дискурс є завершальною складовою гносеологічного ряду «діалог–дискусія–діалектика».Посилання
Ягодзінський С.М. Постановка проблеми дискурсивності в новоєвропейській науці // Вісник Національного авіаційногоуніверситету. Філософія. Культурологія: Зб. наук. праць. № 2 (8). – К.: НАУ, 2008. – С. 79-83.
Кант И. Критика чистого разума // Сочинения в шести томах. Т.3. – M.: Мысль, 1964. – 799 с.
Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. – К.: Наук. думка, 1966. – 289 с.
Асмус В.Ф. Проблема интуиции в философии и математике. Очерк истории: XVII – начало XX в. Изд. 3-е, стереотипное.– М.: Едиториал УРСС, 2004. – 320 с.
Ильенков Э.В. К докладу о Спинозе («История диалектики») // Драма советской философии. Эвальд ВасильевичИльенков: (Книга – диалог). – М.: ИФРАН, 1997. – С. 170-182.
Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии исследования. – М., 1909.
Адорно Т. В. Негативная диалектика. – M.: Науч. мир, 2003. – 374 с.
Хюбнер К. Истина мифа: Пер. с нем. – М.: Республика, 1996. – 448 с.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. – М.: Наука, 2000. – 495 с.
Кожев А. Введение в чтение Гегеля: Пер с фр. А.Г. Погоняйло. – СПб.: Наука, 2003. – 796 с.
Яковлев В.А. Диалектика творческого процесса в науке. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 128 с.
